Бібліотека

Здійснення та захист переважних прав акціонерів на придбання акцій закритих акціонерних товариств є однією з найбільш гострих проблем сучасного корпоративного права. Нею переймалися в своїх публікаціях І.Крат, Р.Майданик, О.Щербина. Не оминали увагою в своїх рекомендаціях та постановах Вищий господарський та Верховний Суд України. 

Однією з первинних підстав виникнення корпоративних правовідносин є вступ до товариства. Правова природа цього явища досліджена недостатньо, нормативними актами належно не врегульована, що призводить до численних помилок, які негативно впливають на корпоративні правовідносини.

Відзив на автореферат дисертації Хорт Юлії Валеріївни «МЕХАНІЗМ ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ УЧАСНИКІВ АКЦІОНЕРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ЧЕРЕЗ КОНСТРУКЦІЮ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04. – господарське право; господарсько-процесуальне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. - Х., 2009

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню правового регулювання формування, зміни й підтримання статутного капіталу акціонерного товариства, його ефективності щодо забезпечення захисту інтересів учасників акціонерних відносин. Здійснено класифікацію концепцій статутного капіталу, виявлено чинники, які вплинули на їх формування й розвиток. Визначено правозабезпечувальні функції статутного капіталу й проведено їх класифікацію. Доводиться, що статутний капітал не виконує функцію гарантії інтересів кредиторів. Обґрунтовується необхідність запровадження в Україні проакціонерської концепції статутного капіталу з певними елементами протовариської. Захист же інтересів кредиторів має здійснюватися за допомогою альтернативних механізмів. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень чинного законодавства України.

Однією з підстав припинення корпоративних правовідносин є звернення стягнення на частку в статутному капіталі товариства на вимогу кредиторів учасника. Така підстава припинення корпоративних правовідносин згадується в ст. 131 ЦК щодо повних товариств, в ст.149 ЦК України щодо товариств з обмеженою відповідальністю. За аналогією вона поширюється на повних учасників командитного товариства та товариство з додатковою відповідальністю.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. - Х., 2009

Дисертація містить комплексне дослідження регулювання корпоративних відносин на локальному рівні – установчих документів та внутрішніх актів корпорацій. Доводиться нормативно-правова природа локальних корпоративних актів, основні засади їх прийняття, що грунтуютсья на цивілістичній природі корпоративних відносин. 
Значна увага приділяється змісту статуту як основного акту локального регулювання корпоративних відносин. Вносяться пропозиції щодо вирішення на локальному рівні питань, які постають в практиці діяльності корпорацій та при здісненні учасниками своїх прав.

На відміну від чинного законодавства, у якому правовому статусу наглядової ради присвячено лише дві статті (ст. 46 ЗУ «Про господарські товариства» та ст. 160 ЦКУ), у новому ЗУ «Про акціонерні товариства» (далі – Закон) їй присвячено окремий розділ VIII, що регулює питання створення наглядової ради, компетенції, обрання та дострокового припинення повноважень її членів, статусу її голови, проведення засідань, утворення комітетів наглядової ради та обрання корпоративного секретаря

Створення товариства є головною первинною підставою виникнення корпоративних правовідносин. Окремих аспектів проблем, які виникають під час створення юридичних осіб торкалися О.М. Вінник, І.В.Спасибо-Фатєєва, О.Р.Кібенко. На мою думку, корпоративне правовідношення виникає не одномоментно. Його формування залежить від виду участі. В підприємницьких товариствах, в яких існує майнова або змішана участь, корпоративне правовідношення формується поступово.

Одним з найбільш дискусійних питань корпоративного права є питання про момент виникнення корпоративних правовідносин з особою, яка придбала частку. Саме тут найбільше проявляється недосконалість вітчизняного правового регулювання. 

Термін «корпоративні відносини», так само як і «корпоративні права», походить від терміну «корпорація», в якому й слід шукати корені відповіді на численні питання, що виникають у судовій практиці.

Однією з гарантій охорони прав учасників товариства, що залишаються, є переважне право купівлі частки, що відчужується. В Україні є наукові дослідження з цієї проблематики (І.Крат, Р.Майданик, О.Щербина). Окремі прикладні проблеми піднімалися на сторінках інтернет-видання: corpravo.com (Корпоративне право). Проте, не всі висновки видаються правильними і беззастережними. 

Останнім часом одним із найактуальніших питань для обговорень серед юридичної спільноти стали корпоративні спори, тобто спори, що виникли з корпоративних правовідносин. За наявності численних звернень до суду з позовами про захист прав учасників господарських товариств та самих цих товариств, ці проблеми є об’єктивно складними з багатьох причин.

Юридичні особи визначаються в законодавстві України через поняття організації, хоча суть останньої не розкривається. Щодо характеристики юридичної особи як організації доречне зауваження В.К. Андрєєва про відсутність потреб давати поняття юридичної особи як організації, якщо вона може нею створюватися й з неї ж складатися.

Вітаючи в цілому появу Концепції розвитку корпоративного законодавства України як заходу, який би сприяв оновленню українського законодавства, наближенню його до європейського рівня, в той же час є сенс обговорити деякі питання, які, можливо, потребують уточнення.  

Законодавство України про акціонерні товариства має ґрунтуватися на відповідній моделі інтересів та бути взаємозв’язаним з моделлю запобігання ризикам акціонерів. Якщо законодавець України не виходить з якої-небудь моделі інтересів, а наявність того чи іншого її різновиду можна лише констатувати з формулювань закону, то про застосування моделі запобігання ризикам взагалі говорити не потрібно.