Рябота В.В. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ АКЦІОНЕРІВ ПРИ ЗЛИТТІ, ПРИЄДНАННІ ТА ПОГЛИНАННІ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНІ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


РЯБОТА Владислава Володимирівна


УДК 346:12+346:546.7


РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ АКЦІОНЕРІВ
ПРИ ЗЛИТТІ, ПРИЄДНАННІ ТА ПОГЛИНАННІ
АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНІ


12.00.04 – господарське право;
господарсько-процесуальне право


Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук



Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі господарського права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор
  Вінник Оксана Мар’янівна,
професор кафедри господарського права
Київського національного університету
імені Т. Шевченка (м. Київ)
   
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент
  Кібенко Олена Рувимівна,
  професор кафедри господарського права
Національної юридичної академії України
  ім. Ярослава Мудрого МОН України (м. Харків)
   
  кандидат юридичних наук, доцент
  Янкова Олена Степанівна,
завідувачка кафедри
  цивільного права і процесу
Донецького національного університету
  МОН України (м. Донецьк) 


Захист відбудеться 14 жовтня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.06 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська 60, ауд. 253 (зал засідань вченої ради юридичного факультету).  

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58. 


Автореферат розісланий _09 вересня 2008 р.  




Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор юридичних наук, професор Т.В. Боднар  

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Нерозвиненість фондового ринку та недосконалість чинного законодавства України негативно позначаються на діяльності акціонерних товариств. Хвиля ворожих поглинань та реорганізацій, які у більшості випадків можна кваліфікувати як здійснені без врахування інтересів дрібних акціонерів, вимагає невідкладних дій. Учасники фондового ринку відмічають велику кількість порушень, найбільш поширеними з яких є «вимивання» активів товариства, перевищення повноважень органами управління акціонерних товариств, перерозподіл контролю над товариствами та уникнення відповідальності контролюючих товариств за дії, які спричинили неплатоспроможність підконтрольних їм суб’єктів господарювання.
Ці негативні процеси, головним чином, зумовлені відсутністю належного правового регулювання поведінки учасників корпоративних відносин під час значних корпоративних змін, до яких належать реорганізація та зміна контролю над акціонерним товариством. Цивільній та Господарський кодекси України, хоча і заклали певні засади для розвитку спеціального законодавства, не завжди вирішують нагальні потреби ринку та не в змозі врегулювати відносини, які виникають на фондовому ринку, що стрімко розвивається. За цих умов очевидною стає необхідність подальшого аналізу та термінової розробки пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює діяльність акціонерних товариств у сфері злиття та поглинання.
Питання вдосконалення корпоративного законодавства було предметом уваги низки дослідників, серед яких О. В. Блюмхардт, О. М. Вінник, О. А. Воловик, Д. В. Задихайло, В. М. Кравчук, О. Р. Кібенко, В. П. Ливинець, Г. В. Назарова, І. В. Спасибо-Фатєєва, Н. В. Щербакова, В. С. Щербина, О. В. Щербина, О. С. Янкова та інші. Однак, будь-яких комплексних досліджень, зокрема, поглинання акціонерних товариств в Україні не проводилося. Відсутні також наукові праці, присвячені спеціальному аналізу прав, які виникають у акціонерів при злитті, приєднанні та поглинанні акціонерних товариств.
Вищенаведене свідчить про актуальність і доцільність проведення дослідження за темою дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах бюджетних науково-дослідних тем юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу» (номер теми № 06БФ042-01; номер державної реєстрації 0106U006631).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є удосконалення існуючих та обґрунтування нових наукових положень і пропозицій щодо напрямів господарсько-правового регулювання процесів злиття, приєднання та поглинання акціонерних товариств, а також забезпечення прав акціонерів при зазначених процесах.
Відповідно визначеній меті були поставлені і вирішені наступні задачі:
дослідити зміст процесів злиття, приєднання та поглинання акціонерних товариств;
проаналізувати практику правозастосування і зарубіжний досвід злиття, приєднання, поглинання акціонерних товариств та визначити, з урахуванням практичних потреб, напрями вдосконалення правового регулювання у цій сфері в Україні;
визначити основні характеристики злиття, приєднання та поглинання та, на їх основі, дослідити основні відмінності злиття та приєднання від поглинання акціонерних товариств;
провести дослідження способів поглинання, класифікувати їх та визначити першочергові напрями правового регулювання поглинання акціонерних товариств;
проаналізувати основні права акціонерів, які виникають при злитті, приєднанні та поглинанні акціонерних товариств та здійснити класифікацію таких прав; 
виробити пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства з питань забезпечення прав акціонерів при злитті, приєднанні та поглинанні акціонерних товариств.
Об’єктом дослідження є корпоративні відносини, що виникають у процесі злиття, приєднання та поглинання акціонерного товариства.
Предметом дослідження є права акціонерів при злитті, приєднанні та поглинанні акціонерних товариств, а також механізми реалізації цих прав.
Методологічна основа дослідження. При здійсненні дослідницької роботи були застосовані діалектичний, аналітико-синтетичний, порівняльно-правовий, історичний, системно-структурний, формально-логічний, логіко-юридичний методи. За допомогою аналітико-синтетичного і діалектичного методів здійснено дослідження стану господарсько-правового забезпечення злиття, приєднання та поглинання акціонерного товариства та визначено напрями його вдосконалення. Порівняльно-правовий та історичний методи використано при дослідженні зарубіжного досвіду злиття, приєднання та поглинання, а також механізмів реалізації прав акціонерів. Системно-структурний метод застосовано при визначенні принципів забезпечення прав акціонерів та при розробці пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства із зазначених питань. Формально-логічний і логіко-юридичний методи використані для виявлення недоліків діючого законодавства й обґрунтування напрямів його удосконалення.
Теоретичну основу дослідження склали праці науковців: О. В. Блюмхардта, І. Л. Брауде, А. В. Венедиктова, О. М. Вінник, О. А. Воловик, В. П. Грибанова, О. В. Дзери, В. А. Євтушевського, Д. В. Задихайла, О. С. Іоффе, М. Г. Іонцева, Т. В. Кашаніної, В. М. Кравчука, О. Р. Кібенко, В. М. Коссака, Н. С. Кузнєцової, М.І. Кулагіна, В. В. Лаптєва, В. В. Луця, С. Д. Могилевського, Г. В. Назарової, П. Писемського, О. В. Регурецької, Н. О. Саніахметової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, І. Т. Тарасова, І. С. Шиткіної, Н. В. Щербакової, В. С. Щербини, О. В. Щербини, О. С. Янкової та інших правознавців.
Емпіричну базу дослідження склали нормативно-правові акти України і зарубіжних країн, статистичні матеріали, матеріали практики господарських судів України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням процесів злиття, приєднання та поглинання у контексті реалізації прав акціонерів, на основі якого обґрунтовано нові теоретичні положення та розроблено пропозиції щодо удосконалення регулювання злиття, приєднання та поглинання акціонерних товариств та правового становища акціонерів. Новизна роботи конкретизується в науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими з яких є наступні.
Вперше:
запропоновано класифікацію прав, які виникають у акціонерів при злитті, приєднанні та поглинанні акціонерного товариства на: (1) права, пов’язані з отриманням повної та вичерпної інформації про злиття, приєднання чи поглинання товариства; (2) права, пов’язані з участю у вирішенні питання стосовно злиття, приєднання чи поглинання товариства та можливістю висловити своє ставлення до зазначених питань шляхом голосування; (3) права, пов’язані з виходом із товариства у разі незгоди;
запропоновано визначення поглинання акціонерного товариства як встановлення контролю над акціонерним товариством;
класифіковано способи поглинання: (1) за безпосереднім об’єктом, на який направлені дії особи, яка здійснює поглинання (шляхом придбання акцій товариства; шляхом придбання активів товариства; шляхом отримання контролю над структурою управління товариства); (2) в залежності від складності дій особи, яка здійснює поглинання (просте та комплексне); (3) за характером поведінки особи, яка здійснює поглинання, стосовно товариства, поглинання якого здійснюється (добровільне (дружнє) та вороже);
сформульовано визначення ворожого поглинання як встановлення контролю над товариством, здійсненого поза волею більшості акціонерів товариства або органу, який уповноважений законом чи статутом вирішувати питання про згоду на поглинання за умови, якщо він діяв в інтересах більшості акціонерів та товариства в цілому;
обґрунтовано доцільність закріплення в законі, з урахуванням зарубіжного досвіду, обов’язку контролюючого акціонера при ухваленні рішень враховувати права та законні інтереси власників незначних пакетів акцій (дрібних акціонерів).
Удосконалено:
положення щодо порядку забезпечення акціонерів інформацією при злитті та приєднанні акціонерного товариства, зокрема, обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення обов’язку товариства публікувати додаткові відомості про злиття чи приєднання;
вимоги щодо переліку інформації, яка міститься у повідомленні про скликання загальних зборів акціонерів та перелік документів, з якими акціонерам повинна бути надана можливість ознайомитись до загальних зборів;
положення про обов’язки учасників господарського товариства, зокрема, обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення обов’язку діяти добросовісно і розумно в найкращих інтересах товариства та не зловживати своїми правами.
Дістали подальший розвиток:
аргументація доцільності запровадження права на незгоду, а саме: визначено необхідність законодавчого закріплення обов’язку акціонерного товариства або контролюючого акціонера викупити акції акціонерів, не згодних з рішенням про злиття, приєднання чи з поглинанням акціонерного товариства;
положення про правові засоби державного контролю за процесами злиття та приєднання акціонерних товариств, а саме: аргументовано необхідність закріплення обов’язку акціонерного товариства подавати копію договору злиття до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (ДКЦПФР).
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі теоретичні положення та практичні рекомендації можуть бути використані: при підготовці підручників, навчальних посібників та методичних розробок для студентів юридичних факультетів, в навчальному процесі при викладенні курсу «Господарське право» та спецкурсу «Корпоративне право», а також при написанні наукових робіт з цієї тематики та у практичній діяльності акціонерних товариств.
Окремі положення та висновки, сформульовані у дисертації, мають дискусійний характер і можуть бути основою для подальших наукових досліджень.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою роботою, в якій комплексно досліджуються процеси злиття, приєднання та поглинання акціонерних товариств в контексті забезпечення прав акціонерів. Сформульовані теоретичні положення, висновки та пропозиції одержані дисертанткою в результаті дослідження наукових праць, вивчення та аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства та матеріалів практики.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях: 12 жовтня 2005 року (Міжнародна наукова конференція «Наукові правничі школи Київського університету», м. Київ); 21–22 жовтня 2005 року (Міжнародна наукова конференція молодих вчених «Четверті осінні юридичні читання», м. Хмельницький, Хмельницький університет управління та права); 27–28 жовтня 2006 року (Міжнародна наукова конференція молодих вчених «П’яті осінні юридичні читання», м. Хмельницький, Хмельницький університет управління та права); 
27 жовтня 2006 року (Всеукраїнський науково-практичний семінар «Напрями розвитку корпоративного права в Україні (питання теорії та практики)», м. Івано-Франківськ, Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ і підприємництва АпрН України); 25 квітня 
2007 року (ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Від громадянського суспільства – до правової держави», м. Харків, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна); на засіданні кафедри господарського права 
31 січня 2007 року (наукова доповідь).
Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені в одноосібно виконаній монографії «Захист прав акціонерів при злитті та поглинанні акціонерних товариств в Україні» (м. Київ, Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 159 с.), 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, включених до переліків, затверджених ВАК України, а також тезах виступів на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які охоплюють сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 209 сторінок комп’ютерного тексту, з них основного 
тексту – 186 сторінок. Список використаних джерел налічує 240 найменувань і займає 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ 
У Вступі розкривається сутність і стан проблеми правового регулювання злиття, приєднання та поглинання акціонерних товариств в Україні та забезпечення реалізації акціонерами належних їм прав під час зазначених процесів; обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, визначаються його об’єкт та предмет, мета і поставлені задачі; формулюються основні положення, що відображають наукову новизну одержаних результатів; розкривається практичне значення та апробація одержаних результатів.
Розділ 1 «Правове регулювання злиття та приєднання акціонерних товариств» складається з двох підрозділів, у яких аналізуються основні ознаки злиття та приєднання акціонерних товариств, етапи злиття та приєднання, а також дається короткий аналіз вітчизняного і зарубіжного законодавства у даній сфері суспільних відносин, обґрунтовуються напрями удосконалення законодавства з урахуванням практичних потреб сьогодення.
У підрозділі 1.1. «Поняття злиття та приєднання акціонерних товариств» досліджується стан правового регулювання відносин злиття та приєднання за законодавством України та зарубіжних країн, аналізується практика правозастосування, визначаються ознаки злиття і приєднання акціонерних товариств.
Дисертантка обґрунтовує доцільність відмови від вживання двох окремих понять, злиття та приєднання, та пропонує запровадити єдиний термін «злиття», 
з виділенням двох способів: злиття шляхом утворення нового товариства та злиття шляхом приєднання до існуючого товариства. Зазначається, що такий підхід сприятиме гармонізації національного та європейського законодавства.
У дисертації виділяються основні ознаки злиття, а саме: (1) мета – об’єднання бізнесу; (2) правонаступництво; (3) участь у процесі лише юридичних осіб; 
(4) відсутність процесу купівлі-продажу акцій та наявність процесу обміну акцій на акції; (5) обов’язкова наявність договору злиття та передавального акту; 
(6) добровільність; (7) ухвалення рішення вищими органами товариств – учасників злиття.
У підрозділі 1.2. «Етапи злиття» проводиться дослідження основних кроків, до яких вдаються акціонерні товариства при злитті, а також аналізуються механізми реалізації акціонерами своїх прав на кожному з виділених етапів.
Дисертанткою досліджуються ті етапи злиття, під час яких з найбільшою вірогідністю можливе порушення прав та законних інтересів акціонерів, зокрема: 
(1) ухвалення рішення про злиття; (2) укладення товариствами договору злиття; 
(3) одержання згоди Антимонопольного комітету на концентрацію; (4) оцінка та викуп акцій акціонерів, які не погодилися з рішенням про злиття; (5) утворення товариства-правонаступника (внесення змін до статуту товариства, до якого відбулося приєднання).
Авторка визначає основні недоліки правового регулювання процедури злиття. Серед прогалин, зокрема, називаються наступні: (1) невизначеність порядку ухвалення рішення про злиття (кворум для ухвалення рішення; порядок голосування (разом чи окремо); спірність належності питання про погодження договору злиття до компетенції загальних зборів товариства); (2) відсутність законодавчого закріплення моменту набуття чинності рішенням про злиття; (3) неналежний контроль з боку державних органів за дотриманням прав акціонерів при злитті (відсутність контролю за дотриманням права акціонерів вимагати викупу акцій; неврегульованість питань забезпечення акціонерів інформацією); 
(4) неврегульованість питання реалізації акціонерами права на незгоду (невизначеність кола осіб, які мають право вимагати викупу акцій після ухвалення рішення про злиття, а також кола акціонерних товариств, які зобов’язані забезпечити акціонерам реалізацію зазначеного права).
Пропонується вважати моментом ухвалення рішення про злиття момент оформлення протоколу результатів голосування останнього з товариств, які беруть участь у злитті. Аргументується, що з цього моменту повинно визнаватись виникнення відносин злиття, а також зобов’язання товариства здійснити викуп акцій у акціонерів, які не погодилися з ухваленим рішенням.
Додатково запропоновано визначити в чинному законодавстві максимальний строк, протягом якого товариства повинні здійснити злиття. Пропонується при порушенні визначених строків визнавати злиття таким, що не відбулось, з поверненням сторін у попереднє становище. Для вирішення питання про подальшу долю акцій, викуплених у незгодних зі злиттям акціонерів пропонується доповнити чинне законодавство нормами, які передбачатимуть право акціонерів у разі відмови від реорганізації повернути викуплені акції у розумний термін.
Встановлено, що при виявленні порушень прав учасників злиття після закінчення злиття повернення учасників злиття у попереднє становище є вкрай проблематичним, а скасування державної реєстрації новоствореного товариства – недоцільним. У зв’язку з цим запропоновано передбачити у чинному законодавстві обов’язок правонаступників відшкодувати втрати учасників правовідносин злиття, які виникли у зв’язку з порушенням їхніх прав.
Розділ 2 «Правове регулювання поглинання акціонерних товариств» включає два підрозділи, у яких досліджується юридичний зміст поняття поглинання акціонерних товариств, визначаються основні ознаки та способи поглинання, а також, на основі аналізу чинного законодавства України та зарубіжних країн, пропонуються шляхи вдосконалення правового регулювання поглинання в Україні.
Підрозділ 2.1. «Поняття поглинання акціонерного товариства» містить аналіз співвідношення понять «придбання контрольного пакету акцій» та «встановлення контролю над товариством» та дослідження змісту поняття контролю в Україні та за кордоном.
Дисертантка доходить висновку про існування двох підходів до розуміння поглинання. Перший: поглинання є одним із багатьох способів (окремим випадком) встановлення контролю над товариством, а саме – встановленням контролю завдяки придбанню акцій товариства. Тобто, загальним поняттям є поняття контролю, а поглинанням називається лише купівля контрольного пакету акцій. Другий: поглинання є узагальнюючим поняттям та означає встановлення контролю над товариством, а купівля контрольного пакету акцій – один з багатьох способів поглинання (окремий випадок) встановлення контролю. Тобто, поняття поглинання та встановлення контролю є тотожними. У роботі обґрунтовується правильність другого із зазначених підходів як такого, який найбільш повно відображає природу зазначеного процесу. Пропонується визначити поглинання як встановлення контролю над акціонерним товариством з боку юридичної або фізичної особи одноосібно або разом із пов’язаними особами.
При дослідженні поняття «контрольний пакет акцій» зроблено висновок про недоцільність визначення ознак контрольного пакету акцій через вказівку на певний розмір пакету акцій. Пропонується визначити контрольний пакет акцій як кількість акцій, яка надає акціонеру можливість здійснювати контроль над товариством.
Зазначається, що в контексті нормативно-правового регулювання поведінки учасників поглинання регулюванню підлягає процес встановлення контролю (поглинання), тобто комплекс організаційно-правових заходів та дій, які особі необхідно вчинити для отримання контролю над товариством.
У підрозділі 2.2. «Способи поглинання» на основі ознак контролю систематизуються та узагальнюються способи поглинання, а також дається коротка характеристика кожного із них.
Пропонується класифікувати способи поглинання за кількома критеріями:
1) за безпосереднім об’єктом, на який направлені дії особи, яка здійснює поглинання: (1) шляхом придбання акцій товариства (придбання акцій у власність; отримання акцій в управління; консолідація дрібних пакетів акцій; досягнення домовленості про спільні дії); (2) шляхом придбання активів товариства (купівля активів товариства; отримання активів товариства в користування або в управління; придбання цілісного майнового комплексу товариства); (3) шляхом встановлення контролю над структурою управління товариства (укладення угоди про управління товариством або окремою його частиною; укладення угоди про підпорядкування; заміщення ключової посади в органі товариства або посади голови виконавчого органу, наглядової ради, головного бухгалтера чи корпоративного секретаря товариства);
2) в залежності від складності дій особи, яка здійснює поглинання: просте (передбачає одну юридичну дію) та комплексне (передбачає низку дій);
3) за характером поведінки особи, яка здійснює поглинання, стосовно товариства, яке поглинається: добровільне (дружнє) та вороже поглинання. Вороже поглинання визначається дисертанткою як отримання контролю над товариством, здійснене поза волею більшості акціонерів товариства або органу, який уповноважений законом чи статутом вирішувати питання про згоду на поглинання, за умови, якщо він діяв в інтересах більшості акціонерів та товариства в цілому.
У роботі зазначається, що проблема зловживання акціонером своїми корпоративними правами потребує ретельного вивчення та належної правової оцінки. Притягнення акціонера, який зловживає своїм правом, до відповідальності є проблематичним, оскільки межа між зловживанням правом та акціонерною активністю є дуже тонкою і у багатьох випадках оцінка поведінки акціонера буде суб’єктивною. На противагу спробам дати визначення поняттю зловживання корпоративними правами пропонується розвивати інститут добросовісності поведінки учасників корпоративних правовідносин та доповнити чинне законодавство відповідними нормами, які покладатимуть на учасників товариства обов’язок здійснювати свої права добросовісно та розумно, не зловживати наданими правами та враховувати при ухваленні рішень охоронювані законом інтереси інших учасників та товариства в цілому.
Встановлено основні ознаки поглинання: (1) метою поглинання є встановлення контролю над акціонерним товариством; (2) поглинання може бути здійснене як фізичною, так і юридичною особою; (3) в результаті поглинання кількість суб’єктів, які беруть в ньому участь, не змінюється; (4) поглинання у більшості випадків не потребує рішення вищого органу товариства; (5) поглинання може бути як добровільним, так і ворожим; (6) поглинання може здійснюватися не лише на підставі договору, а й шляхом вчинення інших юридично – значущих дій; (7) при поглинанні виникає можливість здійснювати контроль над товариством в цілому.
Розділ 3 «Правові механізми реалізації прав і законних інтересів акціонерів при злитті та поглинанні акціонерних товариств» присвячений дослідженню проблем правового регулювання реалізації акціонерами прав при злитті та поглинанні акціонерного товариства. Авторкою проведено спеціальну класифікацію зазначених прав та подано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України.
У підрозділі 3.1. «Загальна класифікація прав акціонерів при злитті та поглинанні» пропонується, виходячи зі змісту здійснюваних процесів, виділити три загальні групи прав: (1) права, пов’язані з отриманням повної та вичерпної інформації про злиття чи поглинання товариства; (2) права, пов’язані з участю у вирішенні питання стосовно злиття чи поглинання товариства та можливістю висловити своє ставлення до зазначених питань шляхом голосування; (3) права, пов’язані з виходом з товариства у разі незгоди.
Дисертанткою досліджуються межі співвідношення таких понять як «охорона права», «реалізація права» та «захист права». Робиться висновок про те, що поняття охорони права включає в себе поняття реалізації та захисту права. Авторка визначає реалізацію права як сукупність засобів для безперешкодного здійснення права, а захист права як міру дозволеного впливу на особу з метою усунення перешкод для реалізації права.
На основі дослідження зазначених понять охорони, реалізації та захисту права дисертантка робить висновок про те, що ефективна охорона права потребує наявності чотирьох елементів, а саме: (1) закріплення відповідного права у законі; (2) закріплення кореспондуючого обов’язку особи в законі; (3) наявності механізму реалізації права у законі, підзаконному акті; (4) наявності механізму захисту права.
У підрозділі 3.2. «Права акціонерів при злитті» аналізується чинне законодавство, яке регулює права акціонерів при злитті акціонерних товариств, досліджується господарська та судова практика та визначаються основні недоліки правового регулювання реалізації прав акціонерів при злитті.
Зокрема, щодо отримання інформації про злиття звертається увага на схильність як самих товариств (посадових осіб їхніх органів управління), так і судових органів до обмежувального тлумачення обсягу інформації, яку мають право отримувати акціонери. Висловлюється думка про необхідність законодавчого закріплення принципів надання інформації на противагу переліку документів, як це існує наразі (за умови дотримання балансу інтересів товариства та акціонера). Закріплення переліку документів тягне за собою ризик відмови у наданні важливої інформації, яка може вплинути на волевиявлення акціонера у разі, якщо певний документ не буде включений до переліку.
Серед інших недоліків чинного регулювання порядку ухвалення рішення про злиття авторка називає наступні: (1) відсутність вимог щодо надання додаткової інформації у складі повідомлення про скликання загальних зборів товариства; 
(2) відсутність обов’язку акціонера, який доповнює порядок денний питанням про злиття, підготувати та подати проекти документів, які стосуються цього питання та пов’язане з процедурою повідомлення про зміни в порядку денному обмеження для ознайомлення решти акціонерів із зазначеними документами; (3) неврегульованість питання про надання додаткової інформації акціонерам (інформація про фінансовий стан та репутацію інших товариств, які беруть участь у злитті); (4) відсутність статусу перших загальних зборів товариства, що створюється в процесі злиття, та порядку їх скликання і проведення.
У роботі зазначається на невизначеність кола акціонерів, які мають право вимагати викупу акцій при ухваленні товариством рішення про злиття: відповідно до законодавства про приватизацію право вимагати викупу мають акціонери, які голосували проти ухвалення відповідного рішення, в той час як відповідно до нормативно-правового акту ДКЦПФР таке право мають акціонери, які не голосували за ухвалення рішення про злиття. Запропоновано передбачити на рівні закону право акціонерів, які не голосували за злиття, вимагати викупу належних їм акцій.
Встановлено, що при викупі акцій у акціонерів, які незгодні з ухваленим рішенням про злиття, інтереси товариства та акціонерів щодо оцінки таких акцій є протилежними. З метою врегулювання конфлікту інтересів, що виникає, запропоновано передбачити здійснення оцінки акцій, що підлягають викупу, незалежною стороною – оцінювачем. При цьому пропонується запровадити оцінку акцій для всіх типів акціонерних товариств.
Дисертантка робить висновок про неналежне правове регулювання охорони прав акціонерів при злитті акціонерних товариств, яке полягає у відсутності законодавчого закріплення деяких важливих прав акціонерів (право на незгоду, право на отримання додаткової інформації про злиття), відсутності у переважній більшості випадків кореспондуючих обов’язків товариства (в особі посадових осіб органів управління), а також недосконалості механізмів реалізації акціонерами закріплених наразі прав. У зв’язку з цим запропоновано розширити перелік інформації, яка надається акціонерам у повідомленні про загальні збори, на яких планується ухвалити рішення про злиття. Зокрема, пропонується зобов’язати товариство додатково надавати у повідомленні про збори такі відомості: (1) мотив злиття та повні найменування і місцезнаходження усіх товариств, які беруть участь у злитті; (2) проект відповідного договору та змін до статуту; (3) запропоновану ціну викупу акцій у акціонерів, які не голосуватимуть за ухвалення рішення; 
(4) розрахункові строки проведення злиття; (5) порядок відшкодування збитків акціонерам; (6) запропоновані умови обміну акцій.
У підрозділі 3.3. «Права акціонерів при поглинанні» проведено аналіз прав акціонерів при поглинанні акціонерного товариства відповідно до визначеної авторкою класифікації.
Дисертантка робить висновок про неналежне правове регулювання охорони прав акціонерів при встановленні контролю над акціонерним товариством. Відсутність поняття поглинання в законодавстві України унеможливлює комплексний підхід до регулювання прав акціонерів при поглинанні. Закріплені чинним законодавством загальні права акціонерів не відображають реальних потреб акціонерів, більшість способів поглинання не передбачають будь-яких прав акціонерів і тим більше кореспондуючих їм обов’язків товариств.
Дисертантка, підтримуючи висловлену в науковій літературі думку про необхідність запровадження права на незгоду, пропонує поширити його застосування й на випадки поглинання акціонерного товариства. При цьому, у разі поглинання способами, які виключають участь акціонерів товариства, яке поглинається, у прийнятті рішення шляхом ухвалення його загальними зборами чи уповноваженим акціонерами органом, обов’язок викупу акцій має бути покладено на особу, яка здійснює поглинання. Викуп акцій повинен здійснюватися за справедливою ціною, яка повинна визначатися незалежним оцінювачем для акціонерних товариств будь-якого виду.
На основі проведеного аналізу чинного законодавства України зроблено висновок про те, що у акціонерів відсутня достатня можливість отримати інформацію про поглинання акціонерного товариства. Пропонується встановити обов’язок особи, яка має намір встановити контроль над акціонерним товариством, здійснити повідомлення про це товариства, яке поглинається, з метою надання останньому можливості ухвалити рішення про згоду чи незгоду з пропозицією поглинання.
Додатково досліджується проблема порушення прав дрібних акціонерів контролюючим акціонером. Авторка підтримує позицію Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР) щодо необхідності розробити та запровадити ефективні механізми захисту дрібних акціонерів від недобросовісних дій акціонерів-власників контрольного пакету акцій. Дисертантка пропонує розвинути ці положення та запровадити в чинне законодавство України фідуціарний обов’язок контролюючого акціонера стосовно інших акціонерів, тобто обов’язок враховувати інтереси решти акціонерів при прийнятті рішень (керуючись в першу чергу інтересами товариства в цілому).
З метою забезпечення стабільності ринкових відносин наголошується на необхідності подальшого розвитку положень законодавства, які регулюють порядок розкриття інформації про наявність відносин контролю. Пропонується законодавчо встановити обов’язок оприлюднення контролюючими акціонерами інформації про підконтрольні їм акціонерні товариства.
Дисертантка окремо досліджує альтернативу права на незгоду – право на витіснення акціонерів (права контролюючого акціонера примусово викупити акції решти акціонерів), та робить висновок про недоцільність його запровадження в Україні як такого, що не може бути гарантоване та реалізоване без зловживань на сучасному етапі розвитку корпоративного права.
У Висновках викладені основні наукові та практичні результати, одержані в дисертаційному дослідженні, сформульовані пропозиції з удосконалення чинного законодавства України щодо правового регулювання злиття та поглинання акціонерних товариств та реалізації прав акціонерів, зокрема:
запропоновано зміни та доповнення до Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та проекту Закону України «Про акціонерні товариства»;
запропоновано визначення злиття акціонерного товариства як способу об’єднання шляхом утворення нового товариства або шляхом приєднання до існуючого;
запропоновано визначення поглинання як встановлення контролю над акціонерним товариством;
класифіковано ознаки злиття та поглинання, виведено відмінності зазначених процесів;
обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення базових прав акціонерів при злитті та поглинанні акціонерних товариств, а саме: права на отримання повної, своєчасної та достовірної інформації про зазначені процеси, права брати участь у вирішенні питання стосовно злиття та поглинання, права вимагати від товариства або контролюючого акціонера викупу належних акціонерам акцій у разі, якщо такі акціонери не згодні з ухваленим рішенням про злиття або з поглинанням товариства;
аргументовано необхідність законодавчого закріплення визначення справедливої ціни як ціни, визначеної незалежним оцінювачем для акціонерних товариств будь-якого виду;
додатково обґрунтовано доцільність закріплення у чинному законодавстві максимального строку, протягом якого товариство повинно здійснити злиття;
доведено недоцільність запровадження в Україні права на витіснення акціонерів.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Рябота В. В. Захист прав акціонерів при злитті та поглинанні акціонерних товариств в Україні : [монографія] / В. В. Рябота. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська акад.», 2007. – 159 с.
Рябота В. В. Проблеми отримання інформації акціонерами щодо злиття / приєднання товариства / В. В. Рябота // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 10. – С. 39–41.
Рябота В. В. Право вимагати викупу акцій при злитті / приєднанні та поглинанні акціонерних товариств / В. В. Рябота // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 11. – С. 83–86.
Рябота В. В. Права акціонерів у проекті Закону України «Про акціонерні товариства» / В. В. Рябота // Вісник Господарського Судочинства. – 2007. – № 3. – С. 142–145.
Рябота В. В. Правове регулювання поглинання акціонерних товариств / В. В. Рябота // Юридична Україна. – 2007. – № 6. – С. 87–89.
Рябота В. В. До питання про запровадження в Україні права на «витіснення» акціонерів / В. В. Рябота // Юридична Україна. – 2007. – № 7. – С. 75–77.
Рябота В. В. Окремі питання захисту прав акціонерів на інформацію при реорганізації акціонерних товариств / В. В. Рябота // Четверті осінні юридичні читання: збірник тез Міжнародної наукової конференції молодих вчених (м. Хмельницький, 21–22 жовтня 2005 року) : у 3-х частинах : Частина друга : «Приватно-правові науки». – Хмельницький : Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2005. – С. 298–301.
Рябота В. В. Окремі проблеми захисту прав акціонерів при реорганізації акціонерних товариств / В. В. Рябота // Наукові правничі школи Київського національного університету імені Тараса Шевченка : матеріали міжнародної наукової конференції (м. Київ, 12 жовтня 2005 року). – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – С. 157–159.
Рябота В. В. Щодо доцільності запровадження права на витіснення акціонерів в Україні / В. В. Рябота // П’яті осінні юридичні читання: збірник тез Міжнародної наукової конференції молодих вчених (м. Хмельницький, 27–28 жовтня 2006 року) : у 5-ти частинах : Частина третя : «Цивільне право. Сімейне право. Міжнародне право. Комерційне право» Підтом 2. – Хмельницький : Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2006. – С. 103–106.
Рябота В. В. Проблеми правового регулювання поглинання акціонерних товариств / В. В. Рябота // Напрямки розвитку корпоративного права в Україні (питання теорії та практики) : матер. всеукр. наук.-практ. семін. (м. Івано-Франківськ, 27 жовтня 2006 року). – Івано-Франківськ : ВОНР ТА РВД ПЮІ ЛьвДУВС, 2006. – С. 116–119.
Рябота В. В. Права акціонерів при поглинанні АТ у проекті Закону України «Про акціонерні товариства» / В. В. Рябота // Від громадянського суспільства – до правової держави: тези ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. – С. 271–273.
 
АНОТАЦІЯ
Рябота В. В. Реалізація прав акціонерів при злитті, приєднанні та поглинанні акціонерних товариств в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 – господарське право; господарсько-процесуальне право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.
У дисертації проведено дослідження змісту процесів злиття, приєднання та поглинання акціонерних товариств. Дане легальне визначення поглинання акціонерного товариства як встановлення контролю над ним. Визначено основні ознаки злиття, приєднання та поглинання, проведено порівняння зазначених процесів та виявлено відмінності між злиттям (приєднанням) та поглинанням. Класифіковано способи поглинання акціонерного товариства. Визначено та класифіковано права, які виникають у акціонерів при злитті, приєднанні та поглинанні акціонерного товариства. Сформульовано визначення ворожого поглинання. Аргументовано доцільність законодавчого регулювання поглинання акціонерного товариства. Обґрунтовано доцільність закріплення на рівні закону права акціонера вимагати викупу належних йому акцій у разі незгоди з рішенням про злиття та приєднання. Аргументовано доцільність розповсюдження права на незгоду на випадки поглинання акціонерного товариства з покладенням обов’язку викупу акцій або на товариство (у разі, якщо рішення про згоду на поглинання було надане загальними зборами або уповноваженим ними органом), або на контролюючого акціонера (у випадку ворожого поглинання). Проведено дослідження змісту права акціонера на витіснення.
Ключові слова: злиття, приєднання, поглинання, акціонерне товариство, права акціонерів, право на незгоду.

АННОТАЦИЯ
Рябота В. В. Реализация прав акционеров при слиянии, присоединении и поглощении акционерных обществ в Украине. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 – хозяйственное право; хозяйственно-процессуальное право. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.
В диссертации проведено исследование содержания процессов слияния, присоединения и поглощения акционерных обществ. Определены основные признаки слияния, присоединения и поглощения, проведено сравнение указанных процессов и выявлены отличия между слиянием (присоединением) и поглощением.
Дано легальное определение поглощения акционерного общества как установления контроля над акционерным обществом со стороны юридического или физического лица единолично или вместе со связанными лицами.
Аргументирована целесообразность законодательного регулирования поглощения акционерных обществ. Сформулировано определение враждебного поглощения как получения контроля над обществом, осуществленного помимо воли большинства акционеров общества или органа, уполномоченного законом или уставом принимать решение о согласии на поглощение при условии, что такой орган действовал в интересах большинства акционеров и общества в целом.
Классифицированы способы поглощения акционерного общества: 1) по непосредственному объекту, на который направлены действия лица, осуществляющего поглощение: (1) путем приобретения акций общества; (2) путем приобретения активов общества; (3) путем установления контроля над структурой управления общества; 2) в зависимости от сложности действий лица, осуществляющего поглощение: (1) простое и (2) комплексное; 3) по характеру поведения лица, осуществляющего поглощение, относительно общества, которое поглощается: (1) добровольное (дружественное) и (2) враждебное.
Определены и классифицированы права, возникающие у акционеров при слиянии, присоединении и поглощении акционерного общества: 1) права, связанные с получением полной и исчерпывающей информации о слиянии или поглощении общества; 2) права, связанные с участием в решении вопроса относительно слияния или присоединения общества и возможностью высказать свое отношение к указанным вопросам путем голосования; 3) права, связанные с выходом из общества в случае несогласия.
На основе исследования понятий охраны, реализации и защиты права сделан вывод о том, что эффективная охрана права требует наличия четырех элементов: 
1) закрепления соответствующего права в законе; 2) закрепления корреспондирующей обязанности лица в законе; 3) наличия механизма реализации права в законе или подзаконном акте; 4) наличия механизма защиты права.
Предложено закрепить в действующем законодательстве Украины фидуциарную обязанность контролирующего акционера относительно других акционеров, то есть обязанность учитывать интересы мелких акционеров при принятии решений (руководствуясь в первую очередь интересами общества в целом).
Обоснована необходимость законодательного закрепления базовых прав акционеров при слиянии и поглощении акционерных обществ: права на получение полной, своевременной и достоверной информации о слиянии и поглощении; права принимать участие в решении вопроса о слиянии и поглощении, права требовать выкупа акций при несогласии со слиянием или поглощением.
Доказана целесообразность закрепления на уровне закона права акционера требовать выкупа принадлежащих ему акций при несогласии с решением о слиянии или присоединении. Аргументирована целесообразность распространения права на несогласие на случаи поглощения акционерного общества с возложением обязанности выкупа акций на общество (в случае, если решение о согласии на поглощение было дано общим собранием или уполномоченным им органом), либо на контролирующего акционера (в случае враждебного поглощения). Предложено законодательно закрепить определение справедливой цены выкупа как цены, определенной независимым оценщиком для акционерных обществ любого вида.
Проведено исследование содержания права акционера на вытеснение (права контролирующего акционера принудительно выкупить акции оставшихся акционеров) и аргументирована нецелесообразность его законодательного закрепления в Украине на современном этапе развития корпоративного права.
Ключевые слова: слияние, присоединение, поглощение, акционерное общество, права акционеров, право на несогласие.

ANNOTATION
V. V. Ryabota. Exercising Shareholder Rights at Mergers, Consolidations and Acquisitions of joint stock companies in Ukraine. – Typescript.
This thesis is presented for a candidate of legal science degree in speciality 12.00.04 – Economic Law; Economic Procedural Law. – Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2008.
The thesis scrutinizes processes of merger, consolidation and acquisition of joint-stock companies. It offers legal definition of merger of a joint stock company as establishing control over such company. It determines key characteristics of merger, consolidation and acquisition, makes comparative analysis of these processes and establishes main distinctions between merger (consolidation) and acquisition. Author has classified ways of joint stock companies’ acquisitions (takeovers). She has defined and categorized rights that shareholders may exercise at merger, consolidation and acquisition. She has offered a definition of adverse acquisition, and substantiated the need for a legislative regulation of joint stock companies’ mergers. Author justifies the importance of provisioning in legislation of shareholder’s right to demand that one’s shares were bought out if one disagrees with the company’s decision to merge or consolidate. She gives reasoning for entitling shareholders exercise their right to dissent in cases of acquisitions while obliging the joint stock company (if the decision on acquisition was made by the general shareholder meeting or by an authorized managing body) or the controlling shareholder (in case of a hostile takeover) buy out the disagreeing shareholders’ shares. Author analyses the essence of shareholder’s right to squeeze-out.
Key words: merger, consolidation, acquisition, Joint Stock Company, shareholder rights, right to dissent.