НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР ГОСПОДАРСЬКОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ Розділ 2 Суб'єкти господарювання

       Учасники процесу господарювання іменуються в Кодексі суб'єктами господарювання. Враховуючи те, що в «господарюванні» розрізняють дві його сторони - безпосереднє здійс¬нення виробничо-господарської діяльності і керівництво нею, слід враховувати складний (організаційно-майновий) характер тих відносин, суб'єктами яких вони стають...

         Під громадянином як суб'єктом господарювання ГК розуміє громадянина України, іно¬земця та особу без громадянства (п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК). Підприємницькою визнається самостій¬на господарська діяльність, систематично здійснювана на свій ризик і спрямована на досяг¬нення економічних і господарських результатів і одержання прибутку (ст. 42 ГК). Отже, громадянин, що працює за трудовим договором, не є підприємцем, тому що він діє не на свій ризик, а виконує доручення роботодавця. Необхідною умовою для зайняття громадянином підприємницькою діяльністю є його дієздатність і державна реєстрація як підприємця відпо¬відно до статті 58 ГК...

         Перехід вітчизняної економіки до ринку не міг не викликати відродження приватної власності, яка в Радянському Союзі не визнавалась, індивідуальна власність мала лише спо¬живчий характер. Конституція України проголосила право приватної власності непоруш¬ним, об'єктом приватної власності може бути майно як споживчого, так і виробничого при¬значення, і це відкрило простір для здійснення господарської та підприємницької діяльності приватним власником. Отже, держава не тільки дозволяє, а й заохочує господарську діяль¬ність приватних підприємств