СТАТТІ З КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА

Спливає час, визначений для приведення діяльності акціонерних товариств  (надалі – АТ) у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» (надалі – Закон). Очевидно, що багато кому з них акціонерна форма виявиться недоречною. Отож постає питання як правильно перетворитися в інше господарське товариство. Однією з найскладніших проблем цього процесу є врахування інтересів акціонерів з незначними пакетами акцій, які не виявляють активності, так би мовити «втратили зв’язок» з товариством. Майже усі АТ, створені під час приватизації, мають таких акціонерів і не знають як їх позбавитись.

З прийняттям Закону України «Про акціонерні товариства» процедура викупу товариством власних акцій набула правової визначеності, ступінь захисту інтересів учасників АТ значним чином підвищився. Проте зазначена модель регулювання викупу товариством власних акцій не є гнучкою та містить низку недоліків, які вимагають негайного усунення.

Стаття присвячена дослідженню законодавчо встановленої обов’язкової вимоги до мінімального розміру статутного капіталу акціонерних товариств. Аналізуються переваги та недоліки цієї вимоги, сучасні світові тенденції у її регулюванні, вказується на зміну акцентів у захисті інтересів кредиторів. Зазначається, що вимога до мінімального розміру статутного капіталу не є ефективним механізмом захисту інтересів кредиторів, а тому підлягає скасуванню. Захист інтересів кредиторів має здійснюватися за допомогою альтернативних механізмів.

Юридичний радник, 2008, № 2.

Юридичний радник. 2008. № 2.

Адміністративними судами розглядається чимало справ за позовами органів державної податкової служби (надалі – ДПС) про припинення юридичних осіб. Справи цієї категорії не належать до конфліктних: постанови судів відповідачами оскаржуються лише в поодиноких випадках. Проте, як свідчить аналіз постанов окружних адміністративних судів, єдиної практики вирішення цих справ  немає.

Протягом 2000-2009р.р. тривали наукові дослідження проблем  припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах. Подаються загальні висновки. Повний текст дослідження оприлюднено в книжці Володимира Кравчука, яку можна придбати. 

Автор запрошує читачів прокоментувати висновки. 

Харьков 2007 г. Файл в формате doc

Киев 2007 г.  Файл в формате doc

Термін "корпоративні відносини", так само як і "корпоративне право", "корпоративне управління", походить від терміну "корпорація", в якому й слід шукати корені корпоративних відносин. Однак це ускладнюється тим, що в українській юриспруденції в цьому повний хаос.

Дочекалися! Закон про АТ, який років десять обговорювала корпоративна спільнота, правники та фахівці і проекти якого неодноразово подавали до Верховної Ради в тих чи інших редакціях, нарешті прийнято. Зараз не час і не місце оцінювати Закон у цілому. Ми пропонуємо зосередити увагу на одній з найактуальніших тем - застосування Закону тими акціонерними товариствами (далі - АТ), котрі працюють вже сьогодні.

Відповідальність юридичної особи є одним із цікавіших і складніших питань як для теорії, так і для практики. У теорії відповідальність розглядається в різних ракурсах: як елемент правосуб'єктності (деліктоздатність); як критерій оцінки правильності кожної теорії юридичної особи; як наслідок невиконання чи неналежного виконання особою своїх обов'язків; як суміжна із захистом інституція; як складова охоронних зобов'язань; як засіб примусу та ін.

Процес накопичення і результативного функціонування капіталу є достатньо складним і багатогранним. На його втілення в правову форму впливають різні фактори не тільки економічного, а й соціального, а також політичного, кліматичного, психологічного та іншого порядків.

Поділ акціонерного товариства (АТ) являє собою різновид його припинення як юридичної особи, внаслідок чого всі його права й обов'язки переходять до новостворюваних товариств (ст.ст. 104, 107 Цивільного кодексу України далі - ЦК). Процедура поділу АТ покликана забезпечити: (а) універсальність правонаступництва між АТ, що припиняється, і створюваними внаслідок цього юридичними особами; (б) захист інтересів кредиторів; (в) захист інтересів акціонерів АТ, що розділяється.