СТАТТІ З КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА

 Закон «Про акціонерні товариства», про які років десять говорило корпоративне співтовариство, правники та фахівці, проекти якого неодноразово подавлися до Верховної Ради в тих чи інших редакціях, нарешті прийнято. Не надаючи оцінки цього Закону в цілому, зосередимося на одному з найважливіших для сьогодення питань - як слід застосовувати цей Закон тим АТ, які вже сьогодні існують в Україні.

Відповідно до ч. 3 ст.147 ЦК України частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено. Зазначена норма застосовується незалежно від того, кому відчужується частка - іншим учасникам чи третім особам. На цьому слід наголосити, тому що ч. 2 ст. 53 Закону України “Про господарські товариства” в старій редакції передбачала таке обмеження лише у разі відчуження частки третім особам.

Одним із потенційних набувачів частки в статутному капіталі є саме товариство. Законодавство не передбачає можливості набуття власних часток в статутному капіталі повними та командитними товариствами, кооперативами, а також набуття власних корпоративних прав будь-якими іншими юридичними особами

Проблема предмета цивільного права видається суто теоретичною, але це не так хоча б тому, що тривалий час вона не сходить із порядку денного. Традиційно цивільним правом охоплюються особисті немайнові й майнові  відносини. Спроба О. Красавчикова довести доцільність включення до предмета цивільного права організаційних відносин не набула належної підтримки і, на жаль, не закріплена в законодавстві.

Економіка України для свого подальшого розвитку потребує фінансових вкладень, притоку інвестицій, в тому числі іноземних. Розширення виробництва і оновлення виробничих потужностей стає вимагає залучення капіталу, що в свою чергу потребує його концентрації і стабілізації. Інвестування на належному і необхідному для цього рівні можливе за умов існування адекватної інвестиційної інфраструктури

У законодавстві України недостатньо уваги приділяється досить важливому питанню відповідальності посадових осіб акціонерного товариства (АТ), якими відповідно зі ст. 23 Закону України "Про господарські товариства" визнаються голова й члени його виконавчого органа, голова ревізійної комісії, а також голова й члени ради (наглядової ради) у тих товариствах, де вона створена...

Потребность в переводе экономики на инновационные позиции в постсоветских государствах была давно ощутима. Одни из них преуспели в этом более, другие – менее. Однако, так или иначе везде фигурируют такие широко используемые понятия, как инновации, инновационная деятельность, инновационные системы, инфраструктуры и проч.

Цивільне законодавство не передбачає спеціальної норми про форму договору про відступлення (відчуження) частки в статутному капіталі товариства. Слід керуватися нормами, що встановлюють загальні вимоги до договорів того чи іншого виду. 

Політичні, економічні й соціальні зміни, що відбуваються в нашій країні, обумовили формування нового законодавства України. Його розробка сполучена з більше очевидними проблемами, що стають усе, викликаними відсутністю єдиної концепції. Виникаючі у зв'язку із цим труднощі випробовують не тільки правозастосовні органи, вони позначаються й на теорії права...

Визначальними для розкриття проблематики охорони та захисту корпоративних прав є два моменти, на які слід передусім зважити. По-перше, це відмінність між категоріями “охорона” та “захист” і, по-друге, їх ефективність в корпоративній сфері. Ця сфера э важливою для аналізу тому,  що величезна чисельність громадян і юридичних осіб так чи інакше є суб’єктами корпоративних правовідносин, чи то беручи участь в господарських товариствах, чи маючи акції, в тому числі набуті під час приватизації, чи внаслідок спадкування, чи з інших підстав.

 В основі корпоративних правовідносин лежить договір, що укладається засновниками акціонерного товариства, а також договори між засновниками і передплатниками, що з'явилися підставою для їхньої участі в установчих зборах при створенні акціонерного товариства. Цими, договірними по своїй природі, правовідносинами визначене і право власності на акцію. 

Поняття корпорації і корпоративного права є новими для права и законодавства України. Акціонерні і інші господарські товариства за своєю сутністю є корпораціями. Тому, виходячи із існування декількох видів корпорацій, правовідносини в яких характеризуються певною спільністю, можна стверджувати про загальні начала їх правового регулювання.

Необходимость изменения траектории развития современного общества прочувствовали многие страны, регионы, компании и индивиды. Эти изменения должны коснуться многочисленных сфер, слоев, ниш, секторов. Словом, потребность в изменениях, их обусловленность и приложимость к действительности становятся не просто новомодным течением философских, социологических, естественно-научных изысканий, но и требованием экономического и всего сущностного пространства, всей современной ноосферы.

Будь-яка національна система корпоративного управління є комплексним явищем, формування та розвиток якого здійснюється під впливом багатьох факторів. Дійсно, одним з найвпливовіших з поміж цих факторів є корпоративне законодавство країни. Однак абсолютно невірно буде ставити знак рівності між рівнем розвитку національного корпоративного законодавства та ефективністю національної системи корпоративного управління

Ми цілком підтримуємо рішення Кабінету міністрів України щодо скасування Господарського кодексу України як акту, який не відповідає принципам та завданням кодифікації, складається переважно із дублюючих та бланкетних норм, що не мають самостійного регулятивного навантаження, та містить застарілі та перекручені концепції, які є несумісними з acquis communautaire та загальними принципами розвитку економічного законодавства європейських країн.