Кодекс правил найкращої практики корпоративного управління в Німеччині

І. Загальні питання корпоративного управління
Мета корпоративного управління - відповідальне, економне управління та контроль компаній. Правила корпоративного управління підвищують та посилюють довіру існуючих та майбутніх акціонерів, кредиторів, працівників, партнерів та широкого загалу до вітчизняного та міжнародних ринків. Спостережна рада, правління, штат службовців середньої ланки діють відповідно до цих правил, оскільки є зв'язаними умовами контрактів. Ці правила є частиною загального зобов'язання дотримуватися інших інтересів, які стосуються корпоративної діяльності. 

Правила Кодексу виконують роль загальних настанов корпоративного управління для німецьких компаній, акції яких котируються на ринку. До таких компаній відносяться компанії, чиї акції офіційно допущені на німецьку фондову біржу, або з якими здійснюються прямі операції купівлі-продажу. 

Інформація про Правила, їх прийняття, впровадження та відповідні коригування з урахуванням особливостей окремих компаній повідомляється у річному звіті. 

Через різні правові системи, інституціональні особливості та традиції на сьогодні не існує загальновизнаної у всьому світі моделі корпоративного управління. 

Матеріалом для Кодексу слугують систематизоване право, основні судові справи та загальновизнані національні та міжнародні кодекси найкращої поведінки та ринкової практики. Вони включають безпосередньо відповідні положення з внутрішніх нормативних актів компаній, статуту та законів, а саме: законодавчих актів про акціонерні корпорації, фінансову звітність, банківський нагляд та ринок капіталу. На основі цього матеріалу розробляються відповідальність та обов'язки керівних органів: спостережної ради (§§95-116 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації"), правління (§§76-94 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації"), загальні збори (§§ 118-147 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації"), а також кодекс поведінки членів керівних органів. 
Основні пункти Принципів корпоративного управління ОЄСР, 1999 року:

Захист прав акціонерів. Після набуття чинності Законом Німеччини "Про корпоративний контроль та прозорість (KonTraG)" в 1998, з'явилися відповідні положення про захист прав акціонерів через застосування комплексних обов'язкових правил згідно Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації". Законом Німеччини "Про акціонерні корпорації" (§23) охоплено наступні пункти ОЄСР:

· повне право голосу, що надає кожна проста акція (§12 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації");

· можливість передачі акцій в будь-який момент іншій особі (§68 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації");· участь в загальних зборах та використання прав голосу, голосування за дорученням (§134 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації");· вибори членів спостережної ради (§101 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації");· участь в розподілі прибутків компанії (§58 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації")
Ці пункти підпадають під обов'язкове охоплення німецьким законодавством (§23 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації").

Рішення про збільшення акціонерного капіталу з позбавленням прав участі акціонерів в придбанні чи розміщенні акцій з метою здійснення таких операцій за ціною, близькою до ринкової, може прийматися лише спостережною радою, якщо збільшення акціонерного капіталу не перевищує 10% існуючого акціонерного капіталу. При підрахунках враховуються акції, викуплені акціонерним товариством. 

Рівноправний підхід до всіх акціонерів. Рівноправний підхід до всіх акціонерів, передбачений ОЄСР, також існує в німецьких компаніях. Превентивні заходи щодо інсайдерської торгівлі, внутрішніх операцій та розкриття особистих інтересів у транзакціях розширені поза межі юридичних вимог шляхом введення наступних пунктів: "ІІ. Правління" та "ІІІ. Спостережна рада".

До набуття чинності Законом Німеччини "Про поглинання" діятиме добровільний Кодекс про поглинання експертної Комісії з ринків капіталу Міністерства фінансів Німеччини. Цей Кодекс визнається компаніями.

У випадку викупу власних акцій згідно §71, підпункту 1, №8 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації" компанії слідуватимуть принципу рівноправного підходу до всіх акціонерів. 

Розкриття та прозорість. Пункт "Розкриття та прозорість" Принципів ОЄСР, в цілому, охоплюється німецьким законодавством про компанії через відповідні положення про зобов'язання надавати та розкривати інформацію (§§ 20-22, 160, 328 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації"; §§ 15, 25 Закону Німеччини "Про торгівлю цінними паперами"; §§ 285, 325ff Комерційного Кодексу Німеччини; §§ 35, 39 Антимонопольного Закону Німеччини; § 24 Закону Німеччини "Про банківську діяльність"). Крім того, правління повинно регулярно та рівноправно щодо всіх акціонерів звітувати про всі справи компанії у річних та проміжних звітах, спеціальних інформаційних повідомленнях, на прес-конференціях для аналітиків та в ЗМІ ("Справедливе розкриття"). Такими гласними заходами охоплюються вимоги ОЄСР щодо інформаційного висвітлення. 

Компанія повинна прийняти такий стандарт ведення бухгалтерського обліку, який дозволяє здійснювати міжнародні порівняння. 

Оскільки правління та спостережна рада німецьких компаній виконують вирішальні функції щодо корпоративного управління, то найбільш суттєві пункти, пов'язані з їх діяльністю, розглядаються нижче. 

ІІ. Правління  

1. Відповідальність та обов'язки

а) В управлінні компанією правління зв'язане корпоративним інтересом, політикою компанії та інструкціями, а також основними принципами належного управління (§ 76 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації");

б) Правління разом зі спостережною радою розробляє стратегію його діяльності та діяльності компанії та несе відповідальність за її виконання;

в) Правління несе відповідальність за забезпечення виконання правових положень в межах правління та спостережної ради та забезпечує їх виконання компанією.  

2. Вимоги щодо інформації та розкриття

а) Правління повинно без затримок опубліковувати будь-які нові неоприлюднені факти стосовно діяльності компанії , які через вплив на фінансовий стан компанії або її господарську діяльність, ймовірно вплинуть значною мірою на вартість цінних паперів компанії (§15 Закону Німеччини "Про торгівлю цінними паперами"). 

Дати основних регулярних публікацій (наприклад річні та квартальні звіти, інформація про загальні збори) повинні попередньо опубліковуватися у "Фінансовому календарі" (щонайменше за 1 рік).

Інформація, що публікується компанією, повинна бути доступна через Інтернет. Вона повинна включати запрошення на загальні збори, порядок денний, пропозиції акціонерів і зауваження правління щодо цих пропозицій, а також результати голосування на цих зборах. Якщо таке можливо, то всі публікації мають бути підготовлені англійською мовою;

б) Компанія повинна слідувати принципу рівноправного підходу до всіх акціонерів в питаннях, які стосуються розповсюдження інформації;

в) Регулярна фінансова звітність (річний та квартальні звіти) повинна подаватися вчасно. Квартальні звіти повинні включати звітність по сегментах діяльності компанії і показник прибутку на одну акцію;

г) Правління регулярно, вчасно та в повному обсязі інформує спостережну раду про відповідні питання стосовно розвитку господарської діяльності, ризиків, управління ризиками в компанії та основних дочірніх підприємствах компанії; 

д) У випадку виникнення значних розбіжностей в тенденціях господарської діяльності та ризиків, яким піддається компанія, порівняно з запланованим, правління повинно негайно повідомити про це спостережну раду через її голову, який має скликати позачергове засідання спостережної ради, якщо скликання засідання вимагається;

е) Правління включає в пояснення до звіту компанії перелік корпорацій, частка компанії в яких становить мінімум 10% акціонерного капіталу. Сюди не входить участь, яка має несуттєве значення щодо активів компанії, фінансового положення та прибутків;

Таким же чином в пояснення до звіту компанії повинна включатися інформація, що надійшла від третіх сторін, про будь-яке існуюче взаємне володіння акціями та будь-яке володіння акціями компанії. 

є) Як тільки компанія отримує повідомлення (§ 25 Закону Німеччини "Про торгівлю цінними паперами") або іншу інформацію будь-яким іншим способом про те, що інша сторона придбала, перевищила або позбавилася 4, 10, 25, 50 чи 75% відсотків голосів в компанії, то така інформація негайно опубліковується правлінням;

ж) В пояснення до звіту компанії повинна включатися інформація стосовно заінтересованості правління в акціях компанії (включаючи будь-які існуючі опціонні права) та її зміна в порівнянні з опублікованою інформацією за попередній рік. 

3. Винагорода

а) Винагорода правлінню та штату службовців середньої ланки повинна включати достатню мотивацію для забезпечення довгострокового створення корпоративного економічного ефекту. Сюди входять опціонні програми та стимулювання на основі результатів діяльності, які пов'язані з динамікою цін на акції та успішною діяльністю компанії. При наданні опціонів та схожих прав членам правління та штату службовців середньої ланки необхідно дотримуватись наступного:

Виконання прав, які випливають з опціонних програм, неможливе протягом двох років з часу отримання такого права. 

Інформація про структуру, загальну суму, ціну та період виконання опціону, а також розподіл опціонів та схожих прав за звітний період опубліковується в поясненнях до звіту компанії окремо по правлінню та штату службовців середньої ланки. Для забезпечення слідування внутрішнім законам впроваджуються відповідні запобіжні заходи, як то "закриті періоди". 

б) Елементи фіксованої винагороди правлінню та винагороди, що постійно змінюється, детально викладаються в річному звіті. 

4. Правила, які застосовуються при конфліктах інтересів та внутрішніх транзакціях 

а) При управлінні компанією членам правління забороняється переслідувати будь-які власні інтереси, які можуть вступати в конфлікт з інтересами компанії;

б) Члени правління також повинні повідомляти інших членів правління про суттєві особисті інтереси в транзакціях компанії, а також інші конфлікти інтересів. 

в) Всі транзакції між компанією та членами правління, а також афілійованими особами чи компаніями повинні відповідати загальним галузевим стандартам. Транзакція та її умови повинні попередньо затверджуватися спостережною радою. Транзакції не повинні суперечити інтересам компанії. Надання позик членам правління повинно затверджуватися спостережною радою, при цьому необхідно попередньо повідомити правління. При таких транзакція компанію представляє спостережна рада;

г) Членам правління та службовим особам, що займають найвищі посади (надалі - вище керівництво) забороняється здійснювати транзакції, які суперечать інтересам компанії, як по відношенню до себе, так і по відношенню до афілійованих осіб. Дана заборона також поширюється і за рамки виконання зазначеними особами їх ділових обов'язків. Члени правління повинні розкривати правлінню інформацію про транзакції (за винятком повсякденних транзакцій), що відбуваються між ними, членами спостережної ради чи вищим керівництвом. Такі транзакції потребують затвердження з боку спостережної ради;

д) Членам спостережної ради та вищому керівництву повністю забороняється конкурувати протягом терміну діяльності на зазначених посадах (Члени правління: § 88 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації");

е) Будь-яка інша діяльність членів правління, особливо отримання від спостережної ради приписів, потребують затвердження з боку спостережної ради. Будь-яка інша діяльність вищого керівництва потребує затвердження з боку правління;

є) Придбання чи продаж акцій, опціонів чи інших похідних від акцій цінних паперів компанії здійснюється членами правління та вищим керівництвом за спеціальними правилами. Бажано, щоб правління та вище керівництво документально підтверджували свою пов'язаність з компанією через свій статус акціонера.

Зазначені особи повинні утримуватися від частих транзакцій, спрямованих на короткострокові прибутки (спекулювання). Відповідні заходи, наприклад "закриті періоди" для придбання чи продажу акцій, повинні забезпечувати виконання положень внутрішніх законів. Правління повинно забезпечити надання відповідної згоди на такі транзакції через спеціально призначену посадову особу, яка звітує один раз на рік перед спостережною радою. 

При виконанні своїх обов'язків члени правління та працівники компанії не мають права ні вимагати, ні отримувати подарунки та інші переваги для себе чи третіх сторін, якщо такі дії можуть загрожувати інтересам компанії чи її клієнтів. 

ІІІ. Спостережна рада

2. Склад

а) Пропозиції загальним зборам щодо обрання членів спостережної ради можуть містити інформацію про кандидатури тільки тих осіб, які володіють необхідними знаннями і навиками та мають відповідний професійних досвід. Для забезпечення ефективної діяльності спостережної ради велике значення має її кількісний та персональний склад. Члени ради повинні мати достатньо часу для належного здійснення своїх повноважень.

б) Спостережна рада повинна надавати незалежні консультації правлінню та здійснювати незалежний нагляд за його діяльністю через достатню кількість незалежних осіб, які не мають та не мали афілійованих відносин з компанією. Ця вимога стосується також членів комітетів спостережної ради. Пропозиція щодо обрання членів спостережної ради не повинна містити кандидатури членів правління, вік яких досяг пенсійного. 

в) Якщо член спостережної ради не брав особистої участі у більше ніж половині засідань ради протягом якогось певного фінансового року, про це має бути повідомлено у річному звіті. 

г) Винагорода членам спостережної ради повинна належним чином відповідати їхній відповідальності, результатам виконаної роботи та підвищенню вартості компанії. Загальна сума винагороди повинна бути зазначена у додатках до рахунків компанії. 

д) Додатки до рахунків компанії повинні містити дані щодо володіння членами спостережної ради акціями компанії (включаючи опціонні права), а також зміни у цих даних порівняно з минулим роком.

2. Відповідальність та обов'язки 

а) Спостережна рада повинна регулярно надавати консультації правлінню щодо управління компанією, а також здійснювати нагляд за досягненням довгострокових цілей компанії (щодо здійснення контролю див. § 111 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації"). Спостережна рада призначає членів правління та розробляє довгостроковий план їх заміни (§ 84 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації"). 

б) Певні операції, що здійснюються компанією, потребують затвердження спостережною радою (рада сама визначає перелік таких операцій). Це особливо стосується інвестиційних проектів, позик, створення дочірніх підприємств, а також придбання акцій понад встановлену суму та їх використання.

в) Члени ради повинні зберігати конфіденційність усієї особливої інформації компанії.

г) Спостережна рада повинна встановлювати власні постійно діючі правила та визначати обов'язки правління щодо подання інформації та звітності. 

д) Спостережна рада уповноважує аудиторів проводити перевірку річного фінансового звіту компанії (див. § 111 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації"). Особлива увага має бути звернена на наступне:

· винагорода уповноваженому аудитору за останні п'ять років здійснення ним аудиту та надання консультацій компанії (або корпорації, в яких компанія є власником більше ніж 20% акцій) не повинна перевищувати 30% його сукупного доходу. Це також стосується поточного фінансового року;· в аудиторському комітеті не можуть працювати аудитори, які за останні 10 років надали позитивні аудиторські висновки річним та іншим звітам компанії в більше ніж шести випадках; · аудитор не повинен мати конфлікту інтересів.
Усі члени спостережної ради повинні отримувати аудиторські звіти до проведення засідань спостережної ради (§ 170 Закону Німеччини "Про акціонерні корпорації"). 

е) Контракти, особливо контракти між компанією та членами спостережної ради на надання консультацій, вимагають затвердження спостережною радою (крім щоденних операцій компанії). 

є) Спостережна рада повинна регулярно (принаймні, раз на рік) отримувати звіт правління стосовно безоплатного відчуження майна на суму, що перевищує суму, встановлену спостережною радою. 

3. Створення комітетів

Спостережна рада відповідно до постійно діючих правил створює різні комітети для вирішення складних ділових питань. Спостережна рада повинна вимагати наявність відповідного професійного досвіду у членів цих комітетів. Порядок створення та обов'язки цих комітетів повинні відповідати особливим умовам діяльності та розміру компанії. В компанії мають бути створені наступні комітети: 

Генеральний комітет. Генеральний комітет повинен надавати консультації правлінню та готувати проекти рішень спостережної ради. Генеральний комітет займається питаннями загальної політики компанії. Він розглядає різні варіанти стратегії та планування діяльності компанії по всіх її сегментах, які подаються правлінням, а також визначає реальність їх застосування. Генеральний комітет здійснює оцінку внутрішнього стану компанії стосовно її операційної потужності, ефективності та потенціалу для досягнення поставлених цілей. Він здійснює огляд Правил корпоративного управління та регулярно перевіряє їх застосування (як правило, раз на рік). 

Комітет з обліку та аудиту. Комітет з обліку та аудиту несе відповідальність за ведення обліку та здійснення аудиту компанії. Комітет проводить оцінку аудиторських звітів та надає спостережній раді свої звіти з оцінкою коментарів, що містяться у аудиторських звітах, і особливо тих коментарів, що стосуються майбутнього розвитку компанії. Він також перевіряє бюджетні розрахунки для компанії та її сегментів, які здійснюються правлінням. Інші важливі документи, які надаються акціонерам, повинні бути розглянуті Комітетом до їх опублікування.

До завдань Комітету з обліку та аудиту входять:

· підготовка до відбору аудиторів, визначення основних питань аудиторських перевірок, навіть якщо вони виходять за межі мети та змісту аудиторської перевірки, визначених законом, а також визначення винагороди аудиторам;· підготовка до аудиторської перевірки річного звіту та інших звітів спостережною радою, а також підготовка ділових звітів за результатами аудиту та відповідей на додаткові запитання, поставлені аудитором;· підготовка звіту правління стосовно безоплатного відчуження майна на суму, що перевищує суму, встановлену спостережною радою;· обговорення часткових результатів аудиту за рік (наприклад через систему внутрішнього контролю, якщо така існує);· обговорення тимчасових рахунків та результатів будь-яких аудиторських перевірок щодо них (якщо такі існують).
Кадровий комітет. Кадровий комітет займається питаннями кадрів правління (включаючи планування наступництва членів правління). Комітет надає свої рекомендації щодо змісту трудових контактів членів правління, включаючи питання винагороди. Комітет також несе відповідальність за схвалення виконання членами правління роботи, не пов'язаної з діяльністю компанії. Питання стосовно надання позик членам правління та спостережної ради також має вирішуватися кадровим комітетом.

Виборчий комітет. Виборчий комітет відповідає за склад, розмір та кількісне співвідношення членів спостережної ради, а також за висунення кандидатур для виборів членів ради на загальних зборах.  

Комітет з ринкових та кредитних ризиків. Цей комітет здійснює нагляд за управлінням ринковими ризиками та кредитуванням компанії. Він контролює надання позик та здійснення інших операцій, що вимагають його схвалення. У разі термінових справ рішення можуть прийматися окремими призначеними членами комітету.

Посередницький комітет. Від німецьких акціонерних корпорацій, які згідно з законодавством повинні вводити в склад правління співробітників корпорації, вимагається створювати посередницький комітет (§ 27, під-§ 3, Закон "Про введення в склад правління співробітників корпорації" від 1976 року). Цей комітет висуває пропозиції щодо членів правління у випадку відсутності більшості у дві третини голосів при голосуванні за призначення члена правління або подовження строку його перебування на посаді.

4. Правила щодо конфлікту інтересів та здійснення операцій у власних інтересах

а) Члени спостережної ради повинні інформувати про наявність будь-якого конфлікту інтересів Голові спостережної ради або його заступникові, крім випадку звільнення останніх з компанії з поважної причини. У випадку наявності конфлікту інтересів Голова спостережної ради або його заступник вирішують, на користь кого може бути існування такого конфлікту, та чи може бути дозволено членові спостережної ради, який має конфлікт інтересів, брати участь у засіданнях ради.  

б) Члени спостережної ради при винесенні ними рішень не мають права переслідувати власні інтереси або інтереси пов'язаних з ними осіб чи компаній, що мають конфлікт інтересів з даною компанією або будь-якою компанією групи. Вони не можуть здійснювати у власних інтересах комерційну діяльність, яку здійснює компанія або компанії її групи. У випадку можливого конфлікту інтересів інтереси компанії та компаній її групи повинні бути першочерговими, і члени спостережної ради, які мають конфлікт інтересів, не повинні брати участь у голосуванні. 

в) Усі угоди між компанією, будь-якою компанією групи та членами спостережної ради, а також пов'язаними особами або компаніями повинні відповідати встановленим стандартам галузі, в якій працює компанія. Угоди (крім угод з терміном виконання один день) та їхні умови повинні затверджуватися спостережною радою до моменту їх укладання. Вони також не можуть укладатися всупереч інтересам компанії або будь-якої компанії групи. 

г) Надання позик компанією або компаніями групи членам спостережної ради потребує згоди від правління та спостережної ради. 

д) Члени спостережної ради не можуть у зв'язку зі своєю діяльністю вимагати чи отримувати подарунки або користуватися іншими перевагами для себе або третіх осіб, якщо це може загрожувати інтересам компанії або її клієнтів. 


Франкфурт, січень 2000р.