РЕКОМЕНДАЦІЇ З КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

КОМІСІЯ З КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
РЕКОМЕНДАЦІЇ З КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

Прийняті 9 червня 1998 року

Англійський переклад Рекомендацій з корпоративного управління був підготовлений лише з інформаційною метою.
Лише французький варіант придатний для задоволення юридичних вимог.

Вступ

Концепція корпоративного управління виникла завдяки турбуванням інвестиційних управляючих про створення вартості для інвестицій своїх клієнтів шляхом використання їх прав акціонерів, включаючи активну участь в загальних зборах компаній в лістингу.
У Франції поєднались декілька факторів, які і привели учасників ринку до більшої зацікавленості корпоративним управлінням. Основними для них є приватизація, присутність іноземних акціонерів, що зростає (зокрема, американські пенсійні фонди), виникнення у Франції концепції пенсійного фонду, бажання модернізувати паризький фінансовий ринок та публікація звіту В'єно.
Через пайові інвестиції, якими вони управляють, професійні керуючі активами представляють значний відсоток капіталізації паризького фондового ринку.
Згідно їх професійного етичного кодексу ці керуючі виконують свої фідуціарні обов'язки з повною незалежністю, зокрема у відношенні компаній-емітентів, виключно в інтересах своїх клієнтів.
Ці обставини природно ведуть їх до зайняття позиції щодо корпоративного управління.
Пам'ятаючи про це, рада директорів вирішила створити Комісію з корпоративного управління. Ці рекомендації є результатом її роботи.
Комісії відомо про труднощі, які можуть виникнути для певних компаній в разі негайного застосування цих рекомендацій. Однак, таке застосування може спроститися завдяки заходам по підсиленню акціонерної структури компанії та акціонерного капіталу через заохочення довгострокових заощаджень інвесторів, таких як ініціативи уряду Франції у сфері венчурного капіталу, заощаджень працівників, пенсійних фондів і т.д.
Ці рекомендації застосовуються до французьких компаній, що публічно торгуються і містять критерії вибору компаній та голосування акціонерів для використання фірмами-членами AFG-ASFFI. Вони не обов'язково мають стати базою для нового законодавства.
Крім того, Комісія вважає, що бажано швидко розпочати обговорення цих питань на Європейському рівні, щоб її рекомендації складали мінімальні орієнтири корпоративного управління для всіх компаній в лістингу в євро зоні.

***

І. КЕРУЮЧИЙ АКТИВАМИ ТА ЗБОРИ АКЦІОНЕРІВ

Загальні збори акціонерів - це нагода для акціонерів використати їх права в компанії. Збори є вирішальним елементом корпоративного управління компанії.
На погляд Комісії, особливо важливо, щоб фірми - керуючі активами розробили правила голосування на загальних зборах, включаючи критерії голосування по рішеннях; їх конфіденційний зміст, звичайно, залишається на їх розгляд.
Ця позиція є логічним результатом етичного кодексу, що керує управляючими портфелями і що дозволяє їм використовувати права голосу, пов'язані з цінними паперами, якими вони управляють, і вимагає від них бути в стані пояснити їх дії у цьому відношенні (пункти 14 та 15 професійної етики AFG-ASFFI UCITS) (див. додаток).

А. ПРОВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ АКЦІОНЕРІВ

1. Строки оголошення про збори та проведення зборів акціонерів

Комісія вважає, що акціонери повинні бути проінформовані якомога раніше про ситуацію в компанії і через свій голос по рішеннях мати змогу швидко реагувати на цю ситуацію.
Крім того, загальні збори компаній, що публічно торгуються, повинні якомога скоріше робити публікацію своїх фінансових звітів. Максимальний строк між закриттям рахунків компанії та зборами акціонерів, які мають затвердити ці рахунки, повинен бути не більше чотирьох місяців. Додатковою перевагою буде рання виплата дивідендів.
Ось чому Комісія підтримує можливість прийняття спрощеної формули закриття та затвердження рахунків.
Комісія також хотіла б подовжити час скликання загальних зборів на більше, ніж 15 днів, щоб документи та інформація, які можуть бути досить складними, були доставлені акціонерам завчасно до зборів, щоб акціонери могли ознайомитись зі змістом. Комісія виступає за подовження цього мінімального строку до одного місяця, так само як і строк публікації оголошення про загальні збори в Бюлетені обов'язкових юридичних оголошень (Bulletin des Annonces Legales Obligatoires, "Balo").

2. Місце, дата та час загальних зборів

Присутність на зборах акціонерів максимальної кількості акціонерів додає цікавості обговоренням. Їх участь потрібно заохочувати.
Комісія рекомендує, щоб при визначенні місця, дати та часу зборів акціонерів компанії ставились до цього питання з надзвичайною увагою.
Одним із способів виконання цього критерію в компаніях, що мають достатньо коштів, може бути проведення зборів акціонерів у декількох місцях.

3. Засоби електронного спілкування

Комісія схвалює використання електронних засобів, таких як відеоконференції, для спрощення проведення зборів акціонерів; це дозволить, наприклад, акціонерам з віддалених територій взяти участь у зборах, не подорожуючи.

4. Практика "подарунків" акціонерам за присутність на загальних зборах

Комісія попереджає компанії, що можуть виникнути невірні тлумачення певних надмірних випадків, пов'язаних з цією практикою.

Б. ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ АКЦІОНЕРІВ

Збори акціонерів - це нагода, коли рада директорів доповідає акціонерам про виконання своїх обов'язків. Тому важлива присутність директорів.

1. Посібник про участь у загальних зборах

Комісія рекомендує, щоб компанії складали та розповсюджували посібник про участь акціонерів у загальних зборах.

2. Два звіти: один стислий, другий повний

Комісія виступає за публікацію компаніями двох річних звітів, одного повного, іншого стислого, в якому інформація про компанії, зокрема, про запропоновані рішення, стане більш доступною акціонерам, що не так добре обізнані з компанією. Кожен акціонер має отримати стислий звіт, а повний звіт надаватиметься на вимогу. Ці звіти мають також бути доступними в електронній формі, французькою та англійською мовами.

3. Роз'яснення запропонованих рішень

Комісія вітає практику роз'яснення причин та наслідків прийняття рішень, зокрема тих, що стосуються призначень, повторних термінів директорів та повноваження проводити фінансові операції. Резюме цих директорів та кількість акцій, якими вони володіють, також мають бути включені в інформацію.
Комісія вважає, що в інформацію необхідно також включити загальну кількість та вартість опціонів на акції, якими володіють десять найкраще оплачуваних керівників компанії. Це також стосується філій компанії, що входять чи не входять до лістингу. Загальна вартість опціонів на акції, що надаються працівникам, також має публікуватись.

4. Подання рішень та підняття питань на загальних зборах

Комісія рекомендує, щоб компанії нагадували своїм акціонерам про їх право подавати пропозиції рішень загальних зборів акціонерів та піднімати питання; в обох випадках необхідно зазначити умови, які треба виконати для використання цього права. У цьому відношенні було б також добре нагадувати акціонерам про можливість об'єднатись, щоб досягти мінімальної суми капіталу, що необхідна для того, щоб запропонувати рішення.

5. Виконання після голосування по рішенню

Комісія хотіла б, щоб якомога скоріше після загальних зборів компанії опублікували витяги з протоколу зборів, інформуючи акціонерів, особливо іноземних акціонерів, про результати голосування по рішеннях, разом з аналізом цього голосування.
Рекомендується, щоб цей звіт систематично, не пізніше 15 днів після зборів акціонерів, надсилався (електронними чи іншими засобами) всім власникам іменних акцій та акціонерам, присутнім чи представленим на зборах.

В. ГОЛОСУВАННЯ ТА УЧАСТЬ У ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРАХ

1. Довіреності без варіантів голосування

Тоді як практика пропонування довіреностей без варіантів голосування звичайно спрощує виконання вимог до кворуму, Комісія все ж вважає, що вона обмежує активну участь акціонерів. Таке обмеження особливо важливе, коли акціонери часто не знають, що ці довіреності в принципі використовуються на користь пропозицій керівництва.
Тим не менш, Комісія не виступає за скасування довіреностей без варіантів голосування.
Комісія хотіла б бачити, що коли компанія пропонує довіреності, вона вказує свої наміри щодо голосування. Зрозуміло, що згідно нормативних актів, голосування по довіреностях без варіантів голосування не може відбутись з жодного нового рішення, запропонованого вже під час загальних зборів.
Комісія так само схвально ставиться до стандартизації форм голосування, щоб три процедури голосування - довіреність без варіантів голосування, голосування поштою та довіреність з варіантами голосування - були представлені чітко та зрозуміло, особливо у відношенні наслідків голосування за довіреністю без варіантів голосування.

2. Привілейовані акції

Як говориться у відповідних текстах, Комісія хотіла б, щоб права власників привілейованих акцій (окрім їх участі у загальних зборах) виконувались на основі суми капіталу, якою вони володіють в компанії.

3. Подвійні права голосу та дивіденди "преміальні за лояльність"

Практика подвійних прав голосу є прямим шляхом винагороди за лояльність певних акціонерів.
Однак, Комісія вважає, що ця практика, яка дозволяє контроль над компанією акціонерам меншості, може бути порушена та використана у спосіб, протилежний духу відповідального корпоративного управління.
Комісія хотіла б, щоб ця практика була припинена, окрім періоду у п'ять років з дня первинної публічної пропозиції компанії.
Комісія також проти виплати дивідендів "преміальних за лояльність" власникам акцій на протязі певного періоду часу.


4. Засоби проти поглинання

Турбуючись про інтереси акціонерів меншості, Комісія в цілому не підтримує засоби проти поглинання. Вони не заохочують відкрите та відповідальне управління, і не сприяють хорошій роботі компанії.

5. Вимоги до блокування акцій (Французький закон вимагає, щоб для голосування за акціями на загальних зборах, вони мають бути вилучені з торгівлі на період у п'ять днів)

Блокування акцій на п'ять днів перед загальними зборами суперечить духу та меті відповідального корпоративного управління; воно також гальмує ефективну участь акціонерів у зборах.
Ця процедура може являти собою реальні труднощі для провадження діяльності з управління активами в інтересах акціонерів.
Комісія виступає за зменшення чи навіть скасування цього обмеження, щоб будь-який акціонер міг використати свої права голосу. Вона при цьому знає про процедуру ідентифікації акціонерів, і що формат акцій на пред'явника являє собою дороге та громіздке обмеження.
Необхідно шукати вихід через консультації з компаніями-емітентами та адміністраторами рахунків.
Можливі три виходи.
Перший полягає у скороченні періоду блокування до двох чи трьох днів, як це вже відбувається у певних компаніях.
Другий полягає у накладенні блокування, що може бути скасовано, тоді акціонер може проводити операції з цінними паперами у будь-який час. Однак, визнається, що така система може створити проблеми для досягнення кворуму та встановлення власності на акції.
Третій вихід підказаний американською практикою "дати запису", коли власники акцій визначаються на конкретну дату, наприклад, за п'ятнадцять днів до зборів акціонерів. Таким чином, акції "заблоковані" лише на один день, а акціонери, визначені на цю дату, можуть брати участь у зборах акціонерів.
Апріорі Коміся за систему "дати запису", оскільки видається, що вона задовольняє потреби керуючих портфелями. 

6. Електронне голосування

Практично Комісія за електронне голосування та хотіла би бачити, що використовується найбільш надійна та найшвидша система, яка в той же час забезпечує найвищий рівень конфіденційності для акціонерів. 

II. КЕРУЮЧИЙ АКТИВАМИ ТА РАДА ДИРЕКТОРІВ

Рада директорів є стратегічним органом, що приймає рішення, вибір якого впливає на майбутнє компанії, та члени якого несуть певну відповідальність. Її дії повинні базуватися на принципах прозорості, підзвітності та ефективності.
Дорадча роль керуючого портфелем вимагає, щоб його діяльність, а також діяльність його працівників здійснювалася за принципом незалежності. Тому він не може бути членом ради директорів жодної з компаній, акції яких є в портфелях, управління якими він здійснює. 

А - ПРИНЦИПИ

1. Функція ради

Комісія вважає, що оскільки рада директорів несе відповідальність перед усіма акціонерами, вона повинна працювати в інтересах та від особи усіх акціонерів.

2. Підзвітність та незалежність

Комісія вважає, що підзвітність ради усім акціонерам вимагає її незалежності у відносинах з правлінням компанії.

3. Розмежування функцій голови ради та голови правління

Комісія вважає, що відокремленню наглядової функції від функції організації сприяє запровадження корпоративної структури наглядової ради/ правління. Ці рекомендації можуть також бути застосовані і до функції спостережної ради. 

Б - НЕЗАЛЕЖНІСТЬ РАДИ

1. Зовнішні члени ради
Комісія вважає, що серед членів ради повинні бути принаймні два зовнішніх члени. Ці директори повинні бути "вільними від будь-якого інтересу" в компанії, що означає, що в них повинен бути відсутній конфлікт інтересів. 
Комісія приймає визначення "вільних від будь-якого інтересу", яке є близьким до визначення запрошеного директора у звіті В'єно, за виключенням положення щодо осіб, які залишили компанію протягом трьох попередніх років. Тому, на думку Комісії, вільним від будь-якого інтересу директором є директор, в якого немає прямих або непрямих зв'язків з компанією або компаніями групи, завдяки чому вважається, що він може взяти участь у прийнятті радою об'єктивних рішень. Він не повинен бути ані теперішнім, ані колишнім працівником компанії, ані головою, ані головним виконавчим директором компанії або будь-якої компанії з групи. Він не повинен бути ані крупним акціонером компанії, ані однієї з компаній групи, та не повинен бути в будь-яких відносинах з таким акціонером. Крім того, він не повинен бути у будь-який спосіб пов'язаним з зі значним або постійним торговим або фінансовим партнером групи або компанії з групи. 

2. Вибори директорів

Комісія віддає перевагу наявності в кожній раді комітету з призначення, який відповідає за висування кандидатур до членів ради. Цей комітет має складатися з трьох або п'яти директорів, серед яких має бути голова та принаймні один запрошений директор. Цей комітет повинен готувати звіти, з допоміжною інформацію, про рекомендації, які він робить.

3. Постійно діючі комітети

Існування постійно діючих комітетів є центральним елементом корпоративного управління та, відповідно, діяльності ради.
Комітет рекомендує створити принаймні три постійно діючих комітети: комітет з питань номінацій або призначень, комітет з питань винагород та результатів діяльності та аудиторський комітет. 
Кожний комітет має складатися з принаймні трьох директорів, включаючи одного запрошеного директора. Керівники та працівники компанії не повинні бути членами комітету з питань винагород та результатів діяльності або аудиторського комітету. Треба, щоб до членів цих двох комітетів можна було звернутися, та щоб вони отримували інформацію від персоналу компанії. 
Через загальні збори рада повинна інформувати акціонерів про існування цих комітетів та частоту проведення їх засідань.

4. Перехресне володіння акціями та відповідне директорство.

В принципі Комісія проти перехресного володіння акціями, якщо тільки воно не є результатом стратегічних альянсів та частиною оголошених взаємних бізнес-справ.
В інших випадках практика не відповідає принципам відкритості та незалежного прийняття рішень. Жодному директорові, що представляє пакети акцій у перехресному володінні, не слід дозволяти бути членом комітету з питань винагород та результатів діяльності.

В-ВИНАГОРОДИ

1. Інвестиції в компанію

Всі директори повинні мати мінімальні значні інвестиції в компанію, тобто, у розмірі винагороди директору за один рік. 

2. Винагорода керівникам та результати діяльності компанії

Винагорода керівникам та збільшення або зменшення її розміру повинні бути прив'язані до результатів діяльності компанії та вартості акцій компанії.
Ті ж самі правила повинні застосовуватися і до винагороди директорам, рівень винагороди яким повинен також залежати і від їх присутності.

3. Розкриття інформації про розмір винагороди

Рада повинна визначити розмір винагороди керівникам, а також повинна оприлюднити метод розрахунку та наявність фондових опціонів (якщо вони є).
Комісія рекомендує розкривати повну інформацію про всі форми та розрахунок прямої, непрямої та відстроченої винагороди керівникам та директорам: фондові опціони у Франції та за кордоном, пенсійни схеми і так далі.

4. Фондові опціони

Комісія хотіла би уникнути розподілу фондових опціонів на акції філій, які не є в лістингу во Франції або за кордоном, групи, яка є в лістингу. Комісія віддає перевагу фондовим опціонам, які надаються за ціною не нижче номіналу.

5. Вихідна допомога

Комісія виступає проти виплат вихідної допомоги, які не базуються на строку перебування особи на посаді та розмірі її винагороди, а також реальній вартості компанії протягом строку її перебування на посаді.

Г. ДІЯЛЬНІСТЬ РАДИ ТА ЇЇ ЧЛЕНИ

1. Кількість директорів

Згідно з французьким законодавством до складу ради повинні входити принаймні три, але не більше, ніж двадцять чотири члени. Комісія рекомендує утримувати кількість членів ради в розумних межах для того, щоб забезпечити нормальну діяльність ради, обмеживши кількість шістнадцятьма членами.

2. Непоєднання посад директора

Директори повинні мати можливість повністю присвятити себе виконанню своїх обов'язків. Комісія рекомендує, щоб кількість рад, в яких директор є членом, обмежувалася трьома, включаючи представництво юридичних осіб, а також персонально директора, за винятком директорства в межах однієї групи. Рекомендоване обмеження на кількість членств запрошених директорів в радах - п'ять.

3. Самооцінка відкритості ради

Комісія рекомендує регулярно здійснювати оцінку власного ступеню відкритості щодо членів, її організації та способу функціонування. Вона повинна інформувати акціонерів про будь-які заходи, що здійснюються в результаті. 
Вона також рекомендує раді здійснювати оцінку статусу та стану її членів щодо їх функцій та обов'язків. 
Крім того, Комісія рекомендує, щоб щороку в річному звіті рада публікувала інформацію про кількість її засідань протягом року, а також дані про відвідування членами ради цих засідань, оцінку організації та функціонування ради, а також детальне резюме та перелік рад, в яких кожний член ради перебуває на посаді директора, а також кандидатів на посади директорів.

4. Пенсійний вік

Згідно з французьким законодавством строк перебування директора на посаді не може перевищувати шість років, якщо тільки загальні збори не ухвалять рішення про продовження його перебування на посаді, та директори, вік яких перевищує 70 років, не можуть складати більш ніж одну третину кількісного складу ради.
Комісія рекомендує, щоб кількість директорів, вік яких перевищує 65 років, не перевищувала одну третину кількісного складу ради.

5. Статут ради повинен встановити права та обов'язки її членів

Рекомендується розробка статуту, до якого увійшов би кодекс професійної поведінки директорів. Як мінімум, до нього повинні увійти декілька принципів: обов'язок щодо володіння акціями компанії від власного імені, участь у засіданнях ради та зборах акціонерів, дотримання конфіденційності у справах, що стосуються діяльності компанії, дотримання етичних стандартів, що застосовуються до працівників компанії щодо угод з акціями компанії, а також розкриття інформації про всі угоди з акціями компанії.