Чи застосовується переважне право придбання частки до договору міни?

У ч.2 ст. 147 ЦК України переважне право передбачено лише для випадків відчуження частки в статутному капіталі шляхом купівлі-продажу. Однак і ця норма тлумачиться по-різному.

На думку Верховного Суду України, як купівлю-продаж частки (її частини) у статутному капіталі товариства відповідно до глави 54 ЦК необхідно розуміти також і передання її у власність за договором міни.

Натомість, Вищий господарський суд України вважає, що оскільки у абз.2 ч. 2 ст. 147 ЦК України йдеться про переважне право на купівлю частки (її частини), переважне право не поширюється на відносини щодо обміну цієї частки (її частини) на інше майно.

Авторська позиція щодо цього питання така сама, як і щодо сфери застосування переважного права купівлі акцій: це право повинно застосовуватися лише у разі купівлі-продажу.У разі дарування, міни частки, а так само її відчуження іншим способом, учасники не мають жодних переваг перед третіми особами.

На практиці це положення часто використовують: укладають договори дарування частки замість договору купівлі-продажу, для того, що б інші учасники не могли скористатися своїм переважним правом. Такий правочин є удаваним (ст. 235 ЦК України), однак доводити це в суді повинна зацікавлена особа, яка оспорює правочин. Практика показує, що зробити це дуже складно. В такий спосіб до товариства можуть потрапити небажані для інших учасників треті особи. Тому якщо учасники бажають себе захистити від такого ризику, в статуті товариства доцільно встановити заборону на відчуження частки третім особам.

Володимир Кравчук