Постанова ВГС України від 09.03.2010 р., справа № 24/75-36/98

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09 березня 2010 р.   № 24/75-36/98

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. – головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Київ (далі –ФОП ОСОБА_2)

на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.07.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009

зі справи № 24/75-36/98

за позовом ФОП ОСОБА_2

до фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Київ (ФОП –ОСОБА_3.),

закритого акціонерного товариства “Комерційний банк “ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ, в особі його філії “Київське головне регіональне управління” (далі –ЗАТ “КБ “ПриватБанк”), компанії “Therra Assets, Inc”, Британські Віргінські Острови,

відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк “ВіЕйБі Банк”, м. Київ (далі –ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк “ВіЕйБі Банк”), та

відкритого акціонерного товариства “Міжрегіональний фондовий союз”, м. Київ (далі – ВАТ “Міжрегіональний фондовий союз”),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів – акціонерне товариство закритого типу “Сільвер Поліграф”, м. Київ (далі –АТЗТ “Сільвер Поліграф”)

про визнання недійсним договору.

 ВСТАНОВИВ:

 ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальшого уточнення до нього) про:

- визнання недійсним укладеного громадянкою ОСОБА_3 та компанією “Therra Assets, Inc” договору купівлі-продажу цінних паперів від 19.10.2005 № К-211/05 (далі –Договір № 211/05);

- визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 права спільної сумісної власності на 1 749 999 простих іменних акцій АТЗТ “Сільвер Поліграф”, які були передані компанії “Therra Assets, Inc” на підставі Договору № 211/05;

- та у зв’язку з цим про зобов’язання:

ЗАТ “КБ “ПриватБанк” як реєстратора власників іменних цінних паперів АТЗТ “Сільвер Поліграф” внести запис у реєстр про списання 1 749 999 акцій АТЗТ “Сільвер Поліграф”, які обліковуються на рахунку ВАТ “Міжрегіональний фондовий союз”, та зареєструвати їх у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2;

ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк “ВіЕйБі Банк” (зберігач іменних цінних паперів АТЗТ “Сільвер Поліграф”, депонованих компанією “Therra Assets, Inc”) списати 1 749 999 акцій АТЗТ “Сільвер Поліграф з рахунку компанії “Therra Assets, Inc”;

ВАТ “Міжнародний фондовий союз” (номінальний утримувач знерухомленого пакету цінних паперів емітента –АТЗТ “Сільвер Поліграф”) списати 1 749 999 акцій АТЗТ “Сільвер Поліграф” з рахунку зберігача –ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк “ВіЕйБі Банк”.

 Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

 Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2009 (суддя Трохименко Т.Ю.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 (колегія суддів у складі: головуючий –суддя Ропій Л.М., судді Кондратова І.Д., Попікова О.В.), провадження у справі припинено, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

 Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначені ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на розгляд суду першої інстанції, посилаючись не невірне застосування попередніми судовими інстанцяями, зокрема, пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) та незастосування у спорі зі справи положення частини третьої статті 81 Господарського кодексу України (далі –ГК України) щодо переважного права акціонерів закритого акціонерного товариства придбати акції, що продаються іншим акціонерам.

 Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

 Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

 Перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

 З оскаржуваних судових актів вбачається, що позивач (згідно з уточненими вимогами, т. 3 а.с. 25-28) просить суд визнати недійсним Договір № 211/05, а також визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на 1 749 999 простих іменних акцій АТЗТ “Сільвер Поліграф”, які були передані компанії “Therra Assets, Inc” за Договором № 211/05, з тих підстав, що на порушення частини першої статті 65 Сімейного кодексу України відповідач ОСОБА_3, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2, без згоди останнього розпорядилася зазначеним майном, яке є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

 У частині першій та другій статті 1 ГПК України зазначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

 Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств , що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів .

 За змістом частини першої статті 167 ГК України корпоративні права –це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

 Отже, корпоративними є відносини, пов’язані з реалізацією корпоративних прав, посвідчених акціями. Відносини, пов’язані з обігом акцій, до корпоративних не належать. Тобто спори, зокрема, про визнання права власності на акції, та про визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій , крім спорів, пов’язаних з порушенням переважного права на придбання акцій , не є такими, що виникають з корпоративних відносин і залежно від суб’єктного складу сторін підлягають розгляду господарськими або загальними судами. Відповідну правову позицію наведено у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" та в підпункті 1.11 пункту 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”.

 З огляду на викладене попередні судові інстанції встановили, що спір у даній справі не підвідомчий господарським судам згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України.

 Крім того, з установлених місцевим та апеляційним господарськими судами господарськими судами фактичних обставин, зокрема, вбачається, що оспорюваний Договір № 211/05 відповідач ОСОБА_3 укладала як фізична особа. Відтак названі судові інстанції відповідно до припису частини першої статті 1 ГПК України дійшли вірного висновку, що цей спір не підвідомчий господарським судам за суб’єктним складом.

 Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано припинили провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

 Доводи касаційної скарги вказаного не спростовують, оскільки з оскаржуваних судових актів вбачається, що згідно з уточненими позовними вимогами позивач не звертався з вимогами, пов’язаними з порушенням передбачених статтею 81 ГК України його прав як акціонера закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами.

 Керуючись статтями 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

  ПОСТАНОВИВ:

 Ухвалу господарського суду міста Києва від 29.07.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 зі справи № 24/75-36/98 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 –без задоволення.

 Суддя І. Бенедисюк

 Суддя Б. Львов

 Суддя В. Харченко