Загальні питання

У зв'язку з тим, що призначення на посаду та звільнення з посади директора ТОВ "ХХХ" здійснюється відповідно до Статуту на підставі договору (контракту) із ним, то спір про визнання недійсним рішення про звільнення з посади директора Х та призначення директором Z повинен розглядатися за нормами цивільного судочинства як трудовий спір.

Чинними законодавством не передбачено випадків звернення до господарського суду за захистом порушених або оспорюваних прав у майбутньому.

Однак, скаржником не враховано, що частину 3 вказаного пункту рекомендацій (в якій йдеться про обов'язок суду припинити провадження у справі) слід читати в контекстному аналізі з частинами 1 та 2 цього ж пункту, в яких йдеться про способи розмежування корпоративних та трудових спорів (ч. 1) та про оскарження рішень загальних зборів (ч. 2), а тому, наведені в ч. 3 п. 1.12. рекомендацій посилання на обов'язок припинення господарським судом провадження у справі не стосується корпоративних спорів, яким є даний спір, а стосується трудових спорів, переданих на вирішення до господарських судів.

Законне право акціонера на участь у загальних зборах залежить від його власного волевиявлення і може реалізовуватись як у формі дій: прибуття, реєстрація, участь в обговореннях та голосуваннях, так і в формі бездіяльності: не з'явитись на зборах, не зареєструватись, тобто, закон у цій частині не вимагає від акціонера якимось чином оформлювати відмову від прибуття на загальні збори або реєстрації для участі у загальних зборах.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок, що позивач безпідставно посилається на порушення відповідачем при прийнятті спірного рішення норм Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки до приведення у відповідність з нормами цього Закону статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства відповідач повинен був керуватись у своїй діяльності Законом України "Про господарські товариства", Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами, а не нормами Закону України "Про акціонерні товариства".

Суди дійшли правильних правових висновків, що право участі в загальних зборах акціонерів виникає не з моменту фактичного придбання акцій. а з моменту внесення відповідних змін до реєстру акціонерів, і реалізується шляхом участі акціонерів в голосуванні на загальних зборах.

Суд дійшов правильного правового висновку, що оскільки спірним наказом особа призначена на посаду, яка не має відношення до органів управління товариством, тому відсутні підстави вбачати порушення корпоративних прав позивача.

Таким чином, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду не з метою відновлення своїх порушених трудових прав, а за захистом своїх корпоративних прав акціонера на участь в управлінні справами акціонерного товариства з підстав порушення вимог законодавства та статутних документів при зміні керівника виконавчого органу ВАТ "ХХХ".
З урахуванням наведених обставин справи та норм законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що даний спір є корпоративним і підлягає розгляду господарським судом.

Тобто, вказаною нормою передбачено право на усунення члена виконавчого органу, директора, у будь -який час, втім, ця норма має діяти при дотриманні визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів.
Проте, як установлено судами і убачається з матеріалів справи, фактично на загальних зборах розглянуто чотири питання, зокрема, про відсторонення позивача від виконання обов‘язків директора, яке не було включено до порядку денного.

З огляду на передбачене законодавством та п.5.2. статуту відповідача право учасника брати участь у діяльності товариства, в управлінні його справами, обирати і бути обраним до виборчих органів управління, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності товариства тощо, та враховуючи, що вплив учасника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, колегія суддів відхиляє твердження скаржника про те, що позивач, який володіє 0,495% у статутному капіталі, не міг істотно вплинути на прийняття оскаржуваних рішень.

Невиконання будь-якого обов'язку учасника товариства може бути підставою для його виключення з товариства лише в разі наявності систематичності, яка повинна бути відображена з цього приводу два чи більше разів.

Той факт, що продавцем за договором є учасник господарського товариства, а покупцем саме господарське товариство правового значення не має.

Невиконання акціонерним товариством вимог щодо дематеріалізації випуску акцій (переведення випуску акцій з документарної форми існування у бездокументарну форму існування) не може позбавити власників акцій можливості реалізації посвідчених акціями корпоративних прав, зокрема, права на прийняття участі у загальних зборах Товариства. невиконання акціонерним товариством вимог щодо дематеріалізації випуску акцій (переведення випуску акцій з документарної форми існування у бездокументарну форму існування) не може позбавити власників акцій можливості реалізації посвідчених акціями корпоративних прав, зокрема, права на прийняття участі у загальних зборах Товариства.

Таким чином, у даній справі є предмет спору -письмове рішення учасника господарського товариства з питання, віднесеного до компетенції органів управління товариством, даний спір є спором між господарським товариством та його учасником з приводу діяльності та управління господарським товариством, а тому відноситься до підвідомчості господарських судів.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що строки внесення додаткових внесків не були визначені учасниками товариства, то колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій, що позивач в даному випадку не порушив передбачений статутом обов'язок по внесенню додаткового вкладу до статутного капіталу у розмірі 22 980,00грн., а відповідно рішення загальних зборів учасників товариства щодо виключення позивача зі складу учасників товариства з підстав невнесення до статутного капіталу додаткового грошового внеску у розмірі 22 980,00грн. є неправомірним.