Постанова ВГС України від 05.04.2011р Справа .№ 12/136-НМ
Кількість переглядів: 212
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 р. № 12/136-НМ
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів: Овечкін В.Е.
Чернов Є.В.
Цвігун В.Л.
за участю представників:
ЗАТ "Житомирські ласощі"
DELTA CAPITAL SA
розглянув касаційну скаргу Гера Р.Ю. за дов. від 22.10.2010 р.
Петренко Е.І. за дов. від 02.09.2010 р.
DELTA CAPITAL SA
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду
від 08 лютого 2011 року
у справі № 12/136-НМ господарського суду Житомирської області
за позовом Delta Capital SA (Дельта капітал СА)
до ЗАТ "Житомирські ласощі"
про визнання недійсним наказу №115-К від 25.06.2010 року
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.11.2010 р. (суддя Сікорська Н.А.) в позові про визнання недійсним наказу № 115-к від 25.06.2010 р. відмовлено.
Суд дійшов висновку, що за умовами статуту відповідача прийом на роботу та звільнення з роботи працівників товариства не віднесено до виключної компетенції голови правління, спірним наказом особа призначена на посаду, яка не має відношення до органів управління товариством, тому відсутні підстави вбачати порушення корпоративних прав позивача.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 р. (судді: Огороднік К.М., Мельник О.В., Коломис В.В.) рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.2010 р. залишено без зміни.
Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, вимоги позову задовольнити.
Скаржник вважає, що судами неправильно застосовані ст.ст. 88, 91, 154 ЦК України, внаслідок чого висновок про те, що оскаржуваним наказом не порушено статутну компетенцію невірний, оскільки прийняття на роботу відноситься до виключної компетенції голови правління, а не його заступника. При цьому, передача таких повноважень головою правління не передбачена.
Скаржник вважає, що судами порушено ст. 1 ГПК України, оскільки оскаржуване рішення порушує право позивача на управління товариством, тому висновок про відсутність порушення права позивача не вірний.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом спору є визнання недійсним наказу № 115-к від 25.06.2010 р., яким заступник голови правління прийняв на роботу особу на посаду заступника начальника юридичного відділу.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 року № 13, при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
При цьому, у відповідності до п. 11. Постанови Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою для задоволення позову є наявність факту порушення або оспорювання прав та інтересів позивача у справі, на захист яких і спрямовано звернення з позовом до суду. При цьому позовні вимоги повинні знаходиться у взаємозв'язку з порушенням права або інтересу, тобто забезпечувати захист та відновлення порушеного права у встановлений законом спосіб.
Суд дійшов правильного правового висновку, що оскільки спірним наказом особа призначена на посаду, яка не має відношення до органів управління товариством, тому відсутні підстави вбачати порушення корпоративних прав позивача.
Відповідно до ч. 2 ст.1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги не доводять невірного застосування судами норм права, що стосується способів захисту корпоративних прав та змісту цих прав, зводяться до припущень скаржника про ймовірність неефективної роботи органів управління товариством та впливу її на результати діяльності товариства, що зводиться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань, пов'язаних із встановленням інших обставин, що виходить за межі касаційного перегляду, тому до уваги не приймаються.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.2010 р. у справі № 12/136-НМ господарського суду Житомирської області залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун
Читайте також в тематиці: «Загальні питання»
Постанова ВГС України від 17.02.2009 р., справа № 2-22/12624-2007
Постанова ВГС України від 16.04.2009р., справа № № 1/75-26/26
Постанова ВГС України від 08.04.2009 р., справа № 50/43
ВГСУ від 21.08.2010р. № 9/218/09








та розкрутка сайту