Постанова ВГСУ 17 лютого 2009р. № 2/59

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2009 р. № 2/59

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Муравйова О.В. -головуючого, Полянського А.Г., Фролової Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року

у справі № 2/59 Господарського суду Закарпатської області

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3

до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-2004"

про визнання частково недійсним рішення загальних зборів

за участю представників: позивача ОСОБА_4. -дов. №4740 від 05.10.2006 року, ОСОБА_5. -дов. від 20.08.2008 року

відповідача-1 ОСОБА_6. -дов.№210 від 16.02.2009 року

відповідача-2 не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України А.Й.Осетинського від 16.02.2009 року у зв'язку з виходом судді Муравйова О.В. з відпустки, для розгляду касаційної скарги у справі №2/59 Господарського суду Закарпатської області, утворено колегію суддів у складі: головуючий - Муравйов О.В., судді: Полянський А.Г., Фролова Г.М.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2008 року у справі № 2/59 (суддя Ремецькі О.Ф.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 (судді: Мельник Г.І. - головуючий, Новосад Д.Ф., Михайлюк О.В.), позов задоволено повністю.
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Термінал-2004" від 22.08.2007 року, викладеного в протоколі № 7 від 22.08.2007 року в частині розподілу часток учасників товариства.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал-2004" внести зміни до статуту товариства, яким відобразити внесок учасників до статутного фонду товариства наступним чином: фактичний внесок ОСОБА_2 в статутному фонді товариства складає 25%, що відповідає сумі 265500грн., частка ОСОБА_3 в статутному фонді товариства складає 25% і відповідає внеску на суму 265500 грн., частка ОСОБА_1складає 50% і становить суму 531000грн.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал-2004" виконати необхідні дії, пов'язані із здійсненням державної реєстрації змін до статуту товариства в частині розподілу часток учасників.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-2004" на користь ОСОБА_2. суму 85 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючиcь з рішенням та постановою судів, ОСОБА_1звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник зазначає, що судами неправильно були застосовані вимоги статей 261, 253, 256, 257 Цивільного кодексу України, порушено вимоги статті 34 Господарського процесуального кодексу України, не взято до уваги вимоги статей 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Позивачі надали відзив на касаційну скаргу, в якому просять рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами, 01.09.2004 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-2004" за участю ОСОБА_2., ОСОБА_3та ОСОБА_1., за результатами яких учасниками товариства прийнято рішення про створення ТзОВ "Термінал-2004", затвердження Статуту товариства та обрання директором ТзОВ "Термінал-2004" ОСОБА_3., про що зазначено в протоколі № 1 від 01.09.2004 року.
07.09.2004 року державним реєстратором Тячівської районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію новоствореного товариства (номер запису 000052), а також державну реєстрацію Статуту ТзОВ "Термінал-2004".
Відповідно до пунктів 6.2, 6.3 Статуту ТзОВ "Термінал-2004" (в редакції від 07.09.2004 року), статутний (складений) капітал товариства складає 20 500,00 грн., а його розподіл відбувається наступним чином: ОСОБА_2володіє часткою в розмірі 14 350,00 грн., що відповідає 70% статутного (складеного) капіталу товариства, ОСОБА_1володіє часткою в розмірі 5 125,00 грн., що відповідає 25% статутного капіталу товариства та ОСОБА_3володіє часткою в розмірі 1 025,00 грн., що відповідає 5% статутного капіталу товариства.
Пунктом 6.4 цього Статуту визначено, що до моменту реєстрації товариства кожен з учасників вносить не менше 50% вкладу, а решту вкладу - не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник не сплачує жодних фінансових санкцій.
Судами встановлено, що факт внесення коштів до статутного капіталу ТзОВ "Термінал-2004" у розмірі 20 500,00 грн., підтверджується квитанцію № К2/13 та меморіальним ордером № К2/13 від 06.09.2004 року, з яких вбачається, що платником коштів виступала гр. ОСОБА_7. Однак, у квитанції у реквізиті «Призначення платежу»зазначено: «СКО 03 надходження торгівельної виручки не торгівельних підприємств від продажу», а в меморіальному ордері в цьому реквізиті вказано: «СКО 03 статутний внесок ОСОБА_2. та ОСОБА_3».
Згідно вимог постанови Нацбанку України від 21.01.2004 року № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, меморіальний ордер - це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правових актів Національного Банку України.
Згідно вимог п. 3.3 даної Інструкції операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті «Призначення платежу»якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту «Призначення платежу»цього електронного розрахункового документа. Електронний розрахунковий документ - це документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.
Електронним розрахунковим документом та витягом з особового рахунку ТзОВ "Термінал-2004" № 260004554 від 04.10.2007 року підтверджується факт надходження коштів у сумі 20 500,00 грн., через ОСОБА_7., як внесок ОСОБА_2., та ОСОБА_3., до статутного фонду товариства.
Разом з цим судами встановлено, що Закарпатською обласною дирекцією ВАТ «Райффайзен банк Аваль»(правонаступник Філії АППБ «Аваль», м. Ужгород) 30.10.2007 року видано довідку № 499, відповідно до якої банківською установою підтверджується, що через довірену особу ТзОВ "Термінал-2004" ОСОБА_7., 06.09.2004 року була здана сума 20 500,00 грн., як внесок до статутного фонду, але помилково прийнята як виручка, а тому внесену суму слід вважати внеском ОСОБА_3., та ОСОБА_2., до статутного фонду ТзОВ "Термінал-2004".
При цьому, судами відзначено, що з нотаріально посвідченої заяви гр. ОСОБА_7., від 24.07.2008 року вбачається, що остання стверджує, що 06.09.2004 року згідно касового меморіального ордеру К2/13 нею особисто були здані кошти готівкою в сумі 20 500,00 грн., на рахунок № 260004554 в ЗОФ АППБ "Аваль" м. Тячів як внесок ОСОБА_2., та ОСОБА_3., до статутного фонду ТзОВ "Термінал-2004", які вона отримала від останніх.
За таких обставин суди дійшли висновку, що розбіжності між квитанцією № К2/13 та меморіальним ордером № К2/13 від 06.09.2004 року у реквізиті "Призначення платежу" не впливають на спроможність даних документів підтвердити факт внесення коштів в сумі 20 500,00 грн., на рахунок ТзОВ "Термінал-2004" як внесок позивачів до статутного фонду даного товариства, а відтак, на момент реєстрації ТзОВ "Термінал-2004" заявлений його засновниками статутний (складений) капітал було сформовано в повному обсязі.
Крім того, судами встановлено, що 06.09.2004 року учасниками ТзОВ "Термінал-2004" (ОСОБА_2., ОСОБА_3та ОСОБА_1.) на загальних зборах було прийнято рішення про збільшення статутного фонду товариства за рахунок власності ОСОБА_2. (основних засобів - майнового комплексу, що розміщений за АДРЕСА_1) на 1 041 500,00 грн., яке викладено в протоколі № 2 від 06.09.2004 року. Проведення ремонту майнового комплексу, переданого до статутного фонду, вирішено здійснити за рахунок коштів учасників.
09.09.2004 року державним реєстратором Тячівської райдержадміпістрації проведено державну реєстрацію змін до статуту ТзОВ "Термінал-2004", пункт 6.3.2 якого викладено у наступній редакції: загальний статутний фонд товариства збільшується за рахунок власності - майнового комплексу до 1 062 000,00 грн.; розподіл часток статутного фонду між засновниками товариства розподіляється наступним чином: ОСОБА_2. - 743 400,00 грн., що відповідає 70% статутного капіталу товариства, ОСОБА_1. - 265 500,00 грн., що відповідає 25% статутного капіталу товариства та ОСОБА_3- 53 100,00 грн., що відповідає 5% статутного капіталу товариства.
Судами взято до уваги те, що збільшення статутного фонду ТзОВ "Термінал-2004" підтверджується, зокрема, актом приймання та передачі майна від 16.09.2004 року з додатком № 1, згідно якого ОСОБА_2., у відповідності до змін внесених в частині статутного (складеного) капіталу товариства в якості відповідного внеску здійснено передачу належного їй на праві власності нерухомого майна на загальну суму 729 050,00 грн., а ОСОБА_3., передано до статутного фонду товариства будівельні матеріали на загальну суму 52 075,00 грн.; актом приймання та передачі майна від 23.01.2005 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3., здійснено роботи по газифікації та ремонту адмінбудинку, а також передано відповідне майно та інвентар на загальну суму 207 275,00 грн., а ОСОБА_2., передано на баланс ТзОВ "Термінал-2004" майно та інвентар, що необхідні для обладнання приміщень адмінбудинку, на загальну суму 53 100,00 грн.
При цьому, судом апеляційної інстанції відзначено, що в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»відсутні вимоги про те, що зазначені вище акти повинні бути підписані всіма учасниками товариства. Водночас, звернуто увагу на те, що акти приймання та передачі від 16.09.2004 року та 23.01.2005 року, підписані з одного боку - учасниками, які вносили вклади, а саме: позивачами, а з другого боку - директором ТзОВ "Термінал-2004", який є виконавчим органом цього товариства, і, згідно п. 9.6.4. Статуту ТзОВ "Термінал-2004", має право, зокрема, без доручення здійснювати дії від імені товариства, укладати угоди, що не перевищують 100 000,00 грн., з одним контрагентом за один день, та вчиняти юридичні дії від імені товариства.
Крім того, судами зазначено, що ОСОБА_1., не заявляла жодних претензій щодо первісної вартості майна та інвентарю, переданого ОСОБА_2., та ОСОБА_3., до статутного фонду ТзОВ "Термінал-2004".
Судами також відзначено, що факт отримання ТзОВ "Термінал-2004" переданого йому позивачами майна та інвентарю, а також здійснення робіт по ремонту нерухомого майна, відображено у бухгалтерському обліку товариства, використовується останнім та належить йому на праві власності у відповідності до вимог частини 1 статті 12 Закону України "Про господарські товариства", оскільки саме товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Врахувавши викладене, суди дійшли висновку, що внесення позивачами до статутного фонду ТзОВ "Термінал-2004" майна та інвентарю, а також проведення ремонту нерухомого майна, переданого ОСОБА_2., на баланс товариства, згідно актів приймання та передачі від 16.09.2004 року та 23.01.2005 року підтверджує виконання позивачами, як учасниками товариства, вимог рішення загальних зборів засновників ТзОВ "Термінал-2004" від 06.09.2004 року щодо збільшення статутного фонду товариства.
Згідно пункту "б" статті 11 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства зобов'язаний виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами.
Частинами 2 та 3 статті 52 вказаного вище Закону передбачено, що до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.
При цьому, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що формування статутного фонду ТзОВ "Термінал-2004" як на момент його реєстрації, так і в подальшому, в тому числі при збільшенні статутного капіталу, здійснювалось виключно за рахунок внесків ОСОБА_2., та ОСОБА_3., оскільки доказів про здійснення ОСОБА_1відповідних внесків до статутного фонду товариства на суму заявленої в Статуті товариства її частки матеріали справи не містять.
Отже, колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що на момент завершення формування статутного капіталу ТзОВ "Термінал-2004" (враховуючи рішення загальних зборів засновників товариства від 06.09.2004 року про збільшення статутного фонду) загальний розмір внесених ОСОБА_2., коштів становив 796 500,00 грн., що складає 75% статутного фонду товариства, ОСОБА_3265 500,00 грн., що становить 25% статутного фонду товариства.
Судами також встановлено, що 22.08.2007 року ОСОБА_2., відступила безоплатно належну їй частину частки, а саме 50% статутного фонду ТзОВ "Термінал-2004", на користь ОСОБА_1.
22.08.2007 року відбулися загальні збори засновників ТзОВ "Термінал-2004", на яких було прийнято рішення про затвердження нової редакції Статуту товариства з розподілом часток учасників наступним чином: ОСОБА_2., володіє часткою в розмірі 212 400,00 грн., - грошовими коштами та основними засобами, що відповідає 20% статутного фонду товариства; ОСОБА_1., володіє часткою в розмірі 796 500,00 грн., що відповідає 75% статутного фонду товариства; ОСОБА_3., володіє часткою в розмірі 53 100,00 грн., що відповідає 5% статутного фонду товариства (Протокол № 7).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судові інстанції дійшли правомірного висновку, що на момент державної реєстрації змін до установчих документів ТзОВ "Термінал-2004", яку проведено 22.08.2007 року, статутний фонд товариства було сформовано повністю, а дії позивачів по формуванню статутного фонду товариства виключно за рахунок належних їм коштів та майна повністю відповідають вимогам пунктів 6.4 та 6.5 Статуту ТзОВ "Термінал-2004", згідно яких кожен з учасників товариства вправі внести самостійно вклад до статутного (складеного) капіталу в повному розмірі, тобто у розмірі заявленого статутного (складеного) капіталу і вимагати від інших учасників у регресному порядку компенсації внесеного вкладу. У разі невиконання зобов'язань у визначений строк щодо внесення внесків до статутного (складеного) капіталу учасник не сплачує жодних фінансових санкцій. Вклади, внесені учасником, становлять його частку у статутному (складеному) капіталі товариства.
Водночас, судами встановлено, що внаслідок відчуження ОСОБА_2., на користь ОСОБА_1., 50% належної їй частки у статутному фонді ТзОВ "Термінал-2004" її залишок склав 25% статутного фонду товариства, а тому фактичні внески учасників товариства складають: ОСОБА_2. - 265 500,00 грн., що складає 25% статутного фонду товариства, ОСОБА_3- 265 500,00 грн., що становить 25% статутного фонду товариства та ОСОБА_1. - 531 000,00 гри., що становить 50% статутного фонду товариства.
Врахувавши викладене колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції дійшли правомірного висновку, що рішення загальних зборів засновників ТзОВ "Термінал-2004" від 22.08.2007 року, викладене в протоколі № 7 від 22.08.2007 року, в частині розподілу часток учасників товариства суперечить фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, і, за своїм змістом, порушує права та охоронювані законом інтереси позивачів, а також безпосередньо впливає на їх права та обов'язки по відношенню до товариства, пов'язані з участю засновників у діяльності товариства.
У відповідності до вимог чинного законодавства підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства є, зокрема: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника товариства тощо.
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
В даному випадку, суди дійшли висновку, що неврахування загальними зборами учасників ТзОВ "Термінал-2004" фактичних внесків учасників до статутного фонду товариства призвело до неправильного визначення та розподілу їх часток, що в свою чергу впливає на можливість реалізації учасниками товариства їх прав, визначених статтею 10 Закону України "Про господарські товариства", а також призвело до неправильності визначення кворуму при проведенні зборів 22.08.2007 року.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТзОВ "Термінал-2004" від 22.08.2007 року, викладене в протоколі № 7 від 22.08.2007 року, в частині розподілу часток учасників товариства.
Відповідно до пункту 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції дійшли також обґрунтованого висновку щодо зобов'язання ТзОВ "Термінал-2004" внести зміни до Статуту товариства, якими відобразити внесок учасників до статутного фонду товариства наступним чином: фактичний внесок ОСОБА_2., в статутному фонді товариства складає 25%, що відповідає сумі 265 500,00 грн., частка ОСОБА_3., в статутному фонді товариства складає 25% і відповідає внеску на суму 265 500,00 гри., частка ОСОБА_1., складає 50% і становить суму 531 000,00 гри., а також зобов'язання ТзОВ "Термінал-2004" виконати необхідні дії, пов'язані із здійсненням державної реєстрації таких змін.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивачі звернулися до Господарського суду Закарпатської області з позовним вимогами 21.04.2008 року, тобто в межах строку позовної давності, з огляду на наступне.
Як відзначено, судом відповідач-1 повинен був внести кошти, як належну йому частку у статутному фонді товариства, згідно вимог статті 52 Закону України "Про господарські товариства", починаючи з дня реєстрації ТзОВ "Термінал-2004", тобто 06.09.2004 року, однак не пізніше року, після реєстрації товариства, тобто до 06.09.2005 року. Зважаючи на те, що відповідач-1 жодних внесків до статутного фонду товариства не вніс, строк позовної давності обраховується з дня, коли позивачі дізналися про порушення їх прав, тобто з 06.09.2005 року.
Правомірно відзначив суд апеляційної інстанції і те, що згідно частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
При цьому, судом звернуто увагу на те, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.11.2007 року у справі № 2/207 за позовом ОСОБА_3., та ОСОБА_2., до ТзОВ "Термінал-2004" та до ОСОБА_1., про встановлення певного юридичного факту шляхом визнання фактичного внеску учасників ТзОВ "Термінал-2004" у ОСОБА_3в розмірі 265 500,00 грн., що складає 25% статутного фонду, у ОСОБА_2., в розмірі 265 500,00 грн., що становить 25% статутного фонду та у ОСОБА_1., у розмірі 531 000,00 грн., що становить 50% статутного фонду товариства у зв'язку з відмовою позивачів від позову провадження припинено. Первинні позовні вимоги у даній справі були тотожні предмету спору у справі 2/207, провадження у якій припинено, однак враховуючи заяву про зміну предмета позовних вимог, подану позивачами 21.05.2008 року в межах строку позовної давності, предмет спору у справі 2/59 змінився, а тому відсутні підстави для застосування частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із статтями 43, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в сукупності, що відображуються в судовому рішенні. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 зазначеного вище Кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову повністю.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не приймаються Вищим господарським судом України, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене, касаційна інстанція вважає, що рішення та постанова у справі прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Відповідно до ст.ст.85, 1115 ГПК України в судовому засіданні за згодою представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року у справі № 2/59 залишити без змін.

Головуючий О.Муравйов

Судді : А.Полянський
Г. Фролова