Постанова ВГСУ від 1 грудня 2009р. № 2-8/6666-2008

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2009 р. № 2-8/6666-2008

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової -головуючого,
Н.О. Волковицької,
Л.І. Рогач

за участю представників:
позивача не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

відповідача
третіх осіб не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-НВП"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2009р.

у справі
Господарського суду № 2-8/6666-2008
Автономної Республіки Крим

за позовом ОСОБА_1

до
треті особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-НВП"
ОСОБА_2;
ОСОБА_3;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна група "Боспор"

про визнання недійсними рішень та Статуту

ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-НВП", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення учасників товариства, оформленого протоколом № 4 від 17.05.2007р.; рішення засновників товариства, оформленого протоколом б/н від 18.05.2007р.; Статуту ТОВ Алькор-НВП" (нова редакція) за номером 1882210500005001140 від 29.05.2007р., затвердженого протоколом № 4 засновників товариства від 17.05.2007р. (в редакції уточнення позовних вимог від 21.10.2008р. (а..с.78).
Позовні вимоги вмотивовано порушенням вимог статті 61 Закону України "Про господарські товариства та пункту 7.9. Статуту товариства, що визначають черговість та порядок проведення позачергових зборів.
Відповідачі не виклали своєї позиції щодо позовних вимог, в зв'язку з чим спір розглядався за приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2008р. (суддя Чумаченко С.А.) змінено процесуальний статус ОСОБА_2, ОСОБА_3 з відповідачів на третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору; позовні вимоги задоволено; визнано недійсними рішення зібрання учасників товариства, оформлене протоколом № 4 від 17.05.2007р., рішення зібрання засновників товариства, оформлене протоколом б/н від 18.05.2007р., нову редакцію Статуту ТОВ Алькор-НВП", зареєстровану за номером 1882210500005001140 від 29.05.2007р., затверджену протоколом № 4 засновників товариства від 17.05.2007р.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2009р. (судді: Волков К.В. -головуючий, Плут В.М., Черткова І.В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін з огляду на його відповідність фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2009р. скасовано постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2009р. у даній справі з мотивів прийняття судового рішення, що стосується прав та обов'язків особи, не залученої до участі у справі; справу направлено на новий апеляційний перегляд.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.07.2009р. до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна група "Боспор" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2009р. (судді: Гонтар В.І. -головуючий, Видашенко Т.С., Ткаченко М.І.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, до Вищого господарського суду України звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькор-НВП" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову у даній справі, як прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, статей 61 та 64 Закону України "Про господарські товариства"; справу розглянуто з обмеженням у правах окремих учасників процесу, що не були залучені до розгляду справи в місцевому господарському суді; судами не в повній мірі досліджено фактичні обставини справи та не надано належної оцінки доказам у справі; визнання недійсною нової редакції Статуту Товариства не відповідає способам захисту порушеного права, передбаченим законодавством.
Позивач письмово повідомив, що вважає судові рішення законними та обґрунтованими; сторони не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є законність спірних рішень зборів учасників товариства та зареєстрованому статуту товариства в новій редакції відповідно до прийнятих рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькор-НВП" було зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 12.11.2004р., про що видано свідоцтво серії А00 №431975; за статутом товариства, зареєстрованим 12.11.2004р., його учасниками є ОСОБА_1 (внесок становить 8058грн., або 34% від статутного капіталу) та ОСОБА_2. (внесок становить 15642грн., або 66% від статутного капіталу).
За пунктом 7.9 Статуту товариства про проведення засідання зборів учасників товариства учасники повідомляються письмово не менш, ніж за 30 днів до початку засідання зборів учасників зі вказівкою часу та місця проведення та порядку денного.
Судами зазначено, що відповідно до відмітки на конверті лист про запрошення на збори засновників товариства, що мають відбутися 17.05.2007р. о 14-00, було направлено позивачу 16.04.2007р., надійшов цей лист до поштового відділення 18.04.2007р., а одержаний позивачем був 21.04.2007р.
17.05.2007р. відбулися загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-НВП", на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом № 4, про виключення позивача з учасників товариства, введення до складу учасників товариства громадянина ОСОБА_3., та про затвердження змін до засновницьких документів, нової редакції Статуту товариства.
Суди дійшли висновку, що загальні збори складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-НВП" були проведені також 18.05.2007р. та на них було прийнято рішення б/н про виключення позивача з учасників товариства у зв'язку зі систематичним невиконанням своїх обов'язків учасника та перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновків, що позивач був повідомлений про призначення загальних зборів товариства 21.04.2007р., тобто, менш, ніж за 30 днів, що є порушенням частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", пункту 7.9 Статуту, що спричинило порушення прав та законних інтересів позивача.
Також суди попередніх інстанцій вказали, що позивач взагалі не був сповіщений про проведення загальних зборів учасників товариства, призначених на 18.05.2007р.
Однак висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та належним чином встановлених обставинах справи, що є істотними для вирішення даного спору.
Згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, у тому числі, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства.
При цьому відповідно до пункту 18 цієї постанови при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону "Про господарські товариства").
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства (крім безумовних підстав для їх недійсності в силу прямої вказівки закону) можуть бути порушення вимог закону та/або установчих зборів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства.
Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання та проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до порядку денного тощо.
При цьому вказані обставини підлягають доведенню сторонами належними та допустимими доказами за статями 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України.
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Статтею 100 Цивільного кодексу України передбачено можливість виключення учасника товариства з товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом.
Статтею 64 Закону України "Про господарські товариства" передбачено можливість виключення з товариства з обмеженою відповідальністю учасника, який систематично не виконує, або неналежно виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник участі у голосуванні не бере.
Для правильного вирішення спору, пов'язаного з правомірністю рішення про виключення учасника товариства судам належить дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, суд повинен встановити, що поведінка учасника суттєво утруднює діяльність товариства, чи робить її практично неможливою.
Натомість з позовних вимог та зі змісту судових рішень вбачається, що позивач ґрунтує позовні вимоги лише на тих обставинах, що, на його думку, свідчать про порушення при скликанні та проведенні зборів учасників.
За статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.
Позачергові загальні збори скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених у цій статті та у статутних документах.
Учасники товариства, які володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час та з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників товариства.
Про проведення загальних зборів учасників товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу, місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Відтак висновки судів попередніх інстанцій щодо визначення належності повідомлення з огляду на дату одержання повідомлення учасником товариства, а не з датою, коли зроблено таке повідомлення, прямо суперечать статті 61 Закону України "Про господарські товариства"; судові рішення не ґрунтуються на встановлених обставинах справи, що умовами статуту передбачено інший, відмінний від наведеного у нормі Закону строк повідомлення про проведення зборів; навпаки, в судових рішеннях йдеться про порушення і статті 61 Закону України "Про господарські товариства" і положень Статуту, що кореспондується з вказаною нормою.
Крім того, суди не перевірили та не вказали в судових рішеннях, чи перешкодило одержання 21.04.2007р. повідомлення про проведення зборів, призначених на 17.05.2007р., позивачу підготуватися до зборів відповідно до порядку денного та прийняти у них участь.
Також, погодившись з висновками місцевого господарського суду про те, що наявний у матеріалах справи документ (т.1, а.с.44) свідчить про проведення зборів засновників 18.05.2007р., апеляційним господарським судом не було надано належної правової оцінки доводам апеляційної скарги, що збори, на яких вирішувалося питання виключення позивача, відбулися саме 17.05.2007р., про що складено відповідний протокол, на підставі якого внесено зміни у статутні документи.
Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди всупереч статей 43, 83, 101 Господарського процесуального кодексу України, розглядаючи справу, не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого їх висновки за наслідками розгляду позову та апеляційної скарги не є законними та обґрунтованими.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судові рішення не відповідають цим вимогам з викладених вище підстав.
З огляду на межі повноважень суду касаційної інстанції справу належить направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-НВП" задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2009р. у справі № 2-8/6666-2008 Господарського суду Автономної Республіки Крим та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2008р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач