Постанова ВГСУ від 15 грудня 2009р. № 23/82-09-3180

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2009 р. № 23/82-09-3180

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової -головуючого,
Н.О. Волковицької, Л.І. Рогач

за участю представників:
позивача не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

відповідача
третьої особи не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
Снігірьов М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Майкла Джарокера -учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Джасні"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2009р.

у справі № 23/82-09-3180

Господарського суду Одеської області

за позовом Майкла Джарокера -учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Джасні"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джасні"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Снігірьов Микола Михайлович

про видачу свідоцтва

ВСТАНОВИВ:
22.06.2009р. Майкл Джарокер -учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Джасні" - звернувся до господарського суду з позовом про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю "Джасні" видати йому свідоцтво про внесення учасником товариства Майклом Джарокером до статутного фонду (капіталу) Товариства з обмеженою відповідальністю "Джасні" вкладу в розмірі 12500грн. в повному обсязі, що дорівнює 50% від статутного фонду (капіталу) цього товариства, відповідно до приписів частини 4 статті 52 Закону України "Про господарські товариства" (з урахуванням уточнень до позовних вимог, а.с.81).
Позовні вимоги вмотивовано сформуванням статутного фонду Товариства у повному обсязі та невиконанням Товариства звернення позивача про видачу вказаного вище свідоцтва.
Відповідач відхилив позов, вказавши, що позивач не довів обставини, на які він посилається як на підставу позовних вимог, оскільки не надав документів, що підтверджують передачу майна чи перерахування коштів до статутного фонду; обраний позивачем спосіб захисту корпоративних прав не передбачений законодавством України; також відповідач заявив про пропуск позовної давності для захисту порушеного права.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.08.2009р. (суддя Степанова Л.В.) у позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2009р. (судді: Туренко В.Б. -головуючий, Жукова А.М., Поліщук Л.В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін з огляду на його відповідність фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, до Вищого господарського суду України звернувся Майкл Джарокер -учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Джасні" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційну скаргу вмотивовано неправильним застосуванням апеляційним господарським судом частини 2 статті 52 Закону України "Про господарські товариства", надано невірну юридичну оцінку обставинам справи, що стосуються відсутності у позивача порушеного права на день звернення з позовом, порушення приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України про всебічність, повноту і об'єктивність в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач та третя особа відхилили доводи касаційної скарги та зазначили про законність та обґрунтованість судових рішень.
В судовому засіданні від 08.12.2009р. було оголошено перерву до 15.12.2009р., про що повідомлено представників сторін.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення сторін у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням загальних зборах засновників товариства, оформленим протоколом № 1 від 18.07.2000р. громадянином США Майклом Джарокером та громадянином України Снігірьовим Миколою Михайловичем утворено Товариство з обмежною відповідальністю "Джасні"; за рахунок грошових внесків кожного з учасників створено статутний фонд товариства у розмірі 15000грн.; частка кожного учасника становила 50%.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Джасні" було зареєстровано 15.08.2000р. та воно є діючим. Головою загальних зборів Товариства є Майкл Джарокер, а Снігірьова М.М. обрано директором Товариства. Директора Снігірьова уповноважено подати заяву в банківську установу на відкриття рахунку для формування статутного фонду та здійснення на цей рахунок від імені засновників грошового внеску у розмірі 5000грн., що складає 30% статутного фонду товариства.
Пунктами 6.1, 6.2, 6.3 Установчого договору та протоколу № 1 від 18.07.2000р. передбачено створення статутного фонду у розмірі 15000грн. за рахунок грошових внесків учасників шляхом перерахування через установу банку на рахунок, відкритий для формування статутного фонду; кожний учасник зобов'язався до державної реєстрації здійснити формування не менш 30% оголошеного розміру статутного фонду та внести свої частки повністю не пізніше року з часу державної реєстрації.
Довідкою АКБ "Інвестбанк" від 3.06.2009р. № 763 підтверджено внесення 18.12.2000р. через Снігірьова М.М. до статутного фонду готівковими коштами 15000грн. на рахунок ТОВ "Джасні".
28.02.2001р. уповноваженим органом зареєстровані зміни до пунктів 5.6, 5.7 Статуту та до пунктів 6.1, 6.2 Установчого договору про збільшення розміру статутного фонду на 10000грн.; відповідно розмір внесків кожного учасника становить 12500грн.
Довідкою АКБ "Інвестбанк" від 3.07.2009р. № 05/145підтверджено внесення 12.01.2009р. через Снігірьова М.М. до статутного фонду готівковими грошовими коштами 5000грн. на рахунок ТОВ "Джасні"; квитанцією № 012 від 31.07.2009р. підтверджено внесення 31.07.2009р. через Майкла Джарокера до статутного фонду ТОВ "Джасні" 5000грн.
04.08.2009р. директор Товариства Снігірьов М.М. звернувся до банку з листом про повернення відправнику зарахованої 31.07.2009р. в статутний фонд підприємства суми 5000грн., як зарахованої помилково, оскільки змін у розмірі та долях статутного фонду не відбулося.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд визнав встановленою обставину про повне формування статутного фонду підприємства, натомість дійшов висновку, що наявні матеріали справи не доводять внесення повністю в розмірі 12500грн. свого вкладу учасником Товариства Майклом Джарокером, та здійснення внеску у статутний фонд товариства учасником Снігірьовим М.М. за рахунок коштів позивача.
Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, керуючись статтею 34 Господарського процесуального кодексу України та частиною 2 статті 52 Закону України "Про господарські товариства" у відповідній редакції, апеляційний господарський суд визначив належними та допустимими доказами, що свідчать про внесення до статутного фонду внесків учасниками товариства перераховані вище банківські документи та встановив, що ці документи підтверджують, що Снігірьовим М.М. було внесено до статутного фонду товариства 20000грн. 18.12.2000р. та 12.01.2001р., а Майклом Джарокером -5000грн. 31.07.2008р., а відтак погодився з висновком місцевого господарського суду про недоведеність позовних вимог.
Однак висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та належним чином встановлених обставинах справи, що є істотними для вирішення даного спору, що спричинило помилкове визначення належних доказів у даній справі.
Так, відповідно до частини 4 статті 52 Закону України "Про господарські товариства" учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
Визначаючи належні та допустимі докази, що підтверджують виконання учасником товариства обов'язку внести внесок у статутний фонд, суди послалися на частину 2 статті 52 Закону України "Про господарські товариства" (у відповідній редакції), згідно якої до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожний з учасників зобов'язаний внести не менше 30% вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою. Вказана норма пов'язана з необхідністю здійснити реальний внесок до статутного фонду товариства в натурі.
Однак, розповсюджуючи вказане положення на частину 3 статті 52 Закону України "Про господарські товариства", суди попередніх інстанцій не врахували, що з матеріалів справи вбачається та самими судовими рішення встановлено наявність документів, виданих банківською установою, що підтверджують надходження передбачених установчими документами коштів в якості внеску в статутний фонд товариства.
Виходячи з загальних приписів цивільного законодавства, учасник товариства повинен виконати свій обов'язок по внесенню вкладу до статутного капіталу в порядку та спосіб, визначений установчими документами та чинним законодавством; в свою чергу товариство може та зобов'язано перевіряти належність виконання обов'язку та не приймати виконання, здійснене неналежним чином.
Судові рішення не містять встановлених обставин справи щодо порядку та способу, в який позивачу належало виконати обов'язок внести вклад у статутний фонд товариства, посилань на відповідні норми законодавства.
Погодившись з повним формуванням статутного фонду за рахунок здійснення такого формування лише одним учасником, суди не надали оцінки тому, чи впливають встановлені судами обставини на зміст корпоративних прав учасників, чи мають вони наслідком позбавлення чи зменшення обсягу корпоративних прав одного з учасників товариства.
Поза тим судами не враховано, що майнові взаємовідносини учасників товариства, що стосуються їх взаєморозрахунків за взаємними грошовими зобов'язаннями, виходять за межі обставин, що є істотними для даного спору.
Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди всупереч статей 43, 83, 101 Господарського процесуального кодексу України, розглядаючи справу, не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого їх висновки за наслідками розгляду позову та апеляційної скарги не є законними та обґрунтованими.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судові рішення не відповідають цим вимогам з викладених вище підстав.
З огляду на межі повноважень суду касаційної інстанції, справу належить направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Майкла Джарокера -учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Джасні" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2009р. у справі № 23/82-09-3180 Господарського суду Одеської області та рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2009р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач