Постанова ВГСУ від 28 квітня 2010р. № 10/265

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2010 р.

№ 10/265

 

 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Губенко Н.М.

Барицької Т.Л.

Мирошниченка С.В.

 

суддів

 

 

розглянувши касаційну скаргу

ОСОБА_4

 

на ухвалу

господарського суду Львівської області

 

від

08.12.2009

 

у справі

№ 10/265

 

за позовом

ОСОБА_5

 

до

1 - ОСОБА_6

2 - Західно-Українського закритого акціонерного товариства "Вторкольормет"

 

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

ОСОБА_7

 

про

визнання недійсним договору купівлі-продажу № 8 від 01.10.2009

 

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача повідомлений, але не з'явився;

- відповідача 1 повідомлений, але не з'явився;

- відповідача 2 повідомлений, але не з'явився;

- третьої особи повідомлений, але не з'явився;

- скаржника ОСОБА_4;

ОСОБА_8 (дов. №611 від 02.04.2010);

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 27.04.2010 змінено склад колегії суддів та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя -Губенко Н.М., судді -Барицька Т.Л., Мирошниченко С.В.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 (позивач) звернувся до господарського суду Львівської області із позовом до ОСОБА_6 (відповідач 1) та до Західно-Українського закритого акціонерного товариства "Вторкольормет" (відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій № 8 від 01.10.2009, за яким позивач продав відповідачу 1 прості іменні акції відповідача 2 номінальною вартістю 2,50 грн. в кількості 500 штук.

Обґрунтовуючи підстави звернення із даним позовом, позивач посилається на те, що при відчуженні спірних простих іменних акцій, їх вартість була значно занижена, що свідчить про фактичне недосягнення сторонами згоди по всім істотним умовам договору, а саме, в частині вартості вказаних акцій.

Разом із позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України шляхом: - накладення арешту на прості іменні акції Західно-Українського акціонерного товариства „Вторкольормет", в тому числі шляхом заборони обігу вказаних акцій; - заборони реєстратору -ОСОБА_7 здійснювати операції щодо внесення змін в системі реєстру власників іменних цінних паперів Західно-Українського акціонерного товариства "Вторкольормет" про перехід права власності за наслідками договорів купівлі-продажу, дарування, внесення в статутний капітал, застави або будь-яких інших видів відчуження акцій, заборонити видавати реєстр будь-яким фізичним особам та юридичним особам, та заборони обігу зазначених акцій шляхом виконання відповідного облікового запису на рахунках власників акцій Західно - Українського закритого акціонерного товариства "Вторкольормет"; - заборони Емітенту -Західно-Українського акціонерного товариства "Вторкольормет" здійснювати будь-які операції з акціями Західно-Українського закритого акціонерного товариства "Вторкольормет", в тому числі щодо внесення змін у систему реєстру власників іменних цінних паперів Західно - Українського закритого акціонерного товариства "Вторкольормет" про перехід власності за наслідками договорів купівлі-продажу або будь-яких інших видів відчуження акцій до вирішення спору по суті; - заборони скликання та проведення загальних зборів учасників (акціонерів) Західно - Українського закритого акціонерного товариства "Вторкольормет" до вирішення даного спору.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.12.2009 (суддя Довга О.І.) вказаний позов прийнято до провадження, заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково, а саме: - накладено арешт на прості іменні акції Західно-Українського акціонерного товариства „Вторкольормет", в тому числі, шляхом заборони обігу вказаних акцій; - заборонено реєстратору -ОСОБА_7 здійснювати операції щодо внесення змін в системі реєстру власників іменних цінних паперів Західно-Українського акціонерного товариства "Вторкольормет" про перехід права власності за наслідками договорів купівлі-продажу, дарування, внесення в статутний капітал, застави або будь-яких інших видів відчуження акцій, заборонено видавати реєстр будь-яким фізичним особам та юридичним особам, та заборонено обіг зазначених акцій шляхом виконання відповідного облікового запису на рахунках власників акцій Західно - Українського закритого акціонерного товариства "Вторкольормет"; - заборонено Емітенту -Західно-Українському акціонерному товариству "Вторкольормет" здійснювати будь-які операції з акціями Західно-Українського закритого акціонерного товариства "Вторкольормет", в тому числі щодо внесення змін у систему реєстру власників іменних цінних паперів Західно - Українського закритого акціонерного товариства "Вторкольормет" про перехід власності за наслідками договорів купівлі-продажу або будь-яких інших видів відчуження акцій до вирішення спору по суті; в іншій частині заяву позивача про забезпечення позову залишено без задоволення.

Застосовуючи заходи до забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що існує реальна загроза ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду в майбутньому, а також прийшов до висновку, що їх вжиття буде запобігати порушенню корпоративних прав позивача.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на вказану ухвалу місцевого господарського суду звернувся ОСОБА_4 (надалі скаржник), підстави касаційної скарги якого обґрунтовуються порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; при цьому скаржник зазначає, що ухвалою господарського суду Львівської області від 08.12.2009 порушуються його права як акціонера відповідача 2 з часткою в статутному капіталі 32, 06% (на підтвердження своєї участі у Західно-Українському закритому акціонерному товаристві "Вторкольормет" скаржник надав копію сертифікату акцій з кодом випуску цінного папера UA НОМЕР_1).

29.03.2010 до Вищого господарського суду України надійшло клопотання про відмову від касаційної скарги за підписом ОСОБА_4

У судовому засіданні 07.04.2010 представник позивача -ОСОБА_4 повідомив, що його довіритель не подавав жодних заяв чи клопотань до суду касаційної інстанції про відмову від касаційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.12.2009 у справі №10/265 у зв'язку з чим судовою колегією розгляд даної справи був відкладений для виклику у наступне судове засідання особи, яка подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, а саме: ОСОБА_4

У судовому засіданні 28.04.2010 ОСОБА_4 надав письмові та усні пояснення стосовно клопотання про відмову від касаційної скарги, яке надійшло 29.03.2010 до суду касаційної інстанції за його підписом; при цьому, ОСОБА_4 повідомив суд касаційної інстанції, що ним не подавалося жодних клопотань про відмову від касаційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.12.2009 у справі №10/265, навпаки, скаржник наполягав на задоволенні вимог його касаційної скарги та скасуванні оскаржуваної ним ухвали.

Вищий господарський суд України, заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_4 та його представника, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання від 29.03.2010 про відмову від касаційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути оскаржуване судове рішення.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст. 67 ГПК України і розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності з зазначеною нормою, до заходів забезпечення позову належать, зокрема: заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору .

Згідно з п. 47 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) товариства, зокрема шляхом заборони вчиняти дії лише щодо того пакета акцій, який безпосередньо пов'язаний із предметом спору.

Однак, вживаючи заходи до забезпечення позову, господарський суд першої інстанції наведених норм не врахував, та наклав арешт, а також заборонив вчиняти певні дії не в частині акцій у кількості 500 штук, які є предметом оспорюваного у даній справі договору купівлі-продажу №8, а вжив відповідних заходів щодо усіх простих іменних акцій, які становлять статутний фонд відповідача 2, чим фактично порушив право інших акціонерів відповідача 2, в тому числі і скаржника - ОСОБА_4, на вільне здійснення ними права власності на належні їм прості іменні акції відповідача 2, що є порушенням, зокрема, ст. 41 Конституції України та ч. 7 ст. 319 ЦК України, які передбачають, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених законом.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" зауважено, що відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу, так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом ст. 32 ГПК України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів -фактичних даних, які встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. При цьому, докази у відповідності зі ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, вимогам належності та допустимості.

В силу ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Між тим, як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить взагалі будь-яких доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Отже, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх письмовими та належними доказами.

Проте, незважаючи на це, місцевий господарський суд, без дослідження дійсних обставин справи, підтверджених відповідними доказами та які були б підставою в розумінні ст. 66 ГПК України для вжиття заходів до забезпечення позову, не пересвідчившись чи дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення без вжиття відповідних заходів, вжив заходи до забезпечення позову.

З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, за відсутності однозначного встановлення обставин, які давали б підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення у даній справі та доказів, які б доводили ці обставини, є необґрунтованим.

Враховуючи наведені вище порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що винесена у даній справі ухвала підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального Кодексу України, ст.ст. 125, 129 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 11.03.2010 № 8-рп/2010, Вищий господарський суд України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 08.12.2009 у справі №10/265 скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовити.

Справу №10/265 повернути до господарського суду Львівської області .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді: Т.Л. Барицька

С.В. Мирошниченко