Постанова ВГСУ від 8 липня 2010р. № 5020-5/355

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 р. № 5020-5/355

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів : Бакуліної С.В.,
Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги ОСОБА_4

на постанову від 19.04.2010 року Севастопольського
апеляційного господарського суду

у справі № 5020-5/355

господарського суду міста Севастополя

за позовом ОСОБА_4

до Відкритого акціонерного товариства "Райагрохим"

про визнання недійсним пунктів 8.11.5, 8.11.8 положень статуту товариства

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: ОСОБА_5 (довіреність № 1105 від 15.12.2009р.)

від відповідача: не з'явились


В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 18.02.2010 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -Гонтар В.І., судді -Борисова Ю.В., Черткова І.В.) від 19.04.2010 року, у справі № 5020-5/355 в позові відмовлено повністю.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, прийняти нове рішення, яким визнати недійсним пункт 8.11.8 положень статуту товариства, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є учасником Відкритого акціонерного товариства "Райагрохим" та володіє 7 акціями даного товариства з 04 жовтня 2000 року.
18 серпня 2000 року за №АО-12/109953 Севастопольською міською державною адміністрацією зареєстровані зміни до статуту товариства, які буди прийняті загальними зборами учасників товариства (протокол №1 від 01 червня 2000 року).
Так, пунктом 8.11.8 статуту товариства встановлено, що голова правління товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства, зокрема, розпоряджатися майном товариства, проте дане положення ОСОБА_4 вважає незаконним, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом. Позов вмотивовано посиланням на те, що голова правління не є самостійним органом управління; для набуття товариством цивільних прав і обов'язків він на підставі ч.2 ст.99 та ст.161 ЦК України повинен виносити відповідні питання на розгляд засідання правління або загальних зборів акціонерів. Порушення своїх прав вбачає в тому, що у відповідності зі ст.159 ЦК України та ст.41 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів акціонерів відноситься зміна розміру статутного фонду і рішення про ліквідацію товариства, які можуть виникнути як правові наслідки правочинів, пов'язаних з розпорядженням майном товариства.
Колегія суддів відзначає таке.
Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена рада товариства (спостережна рада), - голова та члени ради товариства (спостережної ради) (ч.ч.1, 2 ст.23 Закону України "Про господарські товариства").
Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор). Голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наділені цим правом згідно із статутом (ст.47, ч.1 ст.48 Закону України "Про господарські товариства").
Отже, за змістом наведених норм голова правління, як особа, яка очолює виконавчий орган акціонерного товариства, має право без довіреності діяти від імені товариства з усіх питань, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.
Відповідно до ст.ст.41, 46 наведеного Закону розпорядження майном товариства не відноситься до виключної компетенції ані загальних зборів акціонерного товариства, ані його наглядової ради.
З наведеного вбачається, що положення пункту 8.11.8 статуту товариства щодо права голови правління товариства без довіреності здійснювати дії від імені товариства, зокрема, розпоряджатися майном товариства, саме по собі не є таким, що суперечить закону. Дії голови правління по розпорядженню майном товариства з порушенням волі правління або без відома правління товариства можуть бути підставою для звернення до суду з позовом про визнання недійсними конкретних, укладених головою правління, правочинів.
Враховуючи наведене постанова Севастопольського апеляційного господарського суду є законною незважаючи на викладені в ній мотиви, а касаційна скарга такою, що ґрунтується на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства України.
Колегія суддів доводить до відома сторін, що згідно рішення Конституційного суду України від 11.03.2010 року №8-рп/2010 визначення у ч.3 ст.125 Конституції України вищих судів як вищих судових органів спеціалізованих судів означає, що вищі суди здійснюють на підставах і в межах, встановлених законами про судочинство, повноваження суду касаційної інстанції стосовно рішень відповідних спеціалізованих судів, а визначення у ч.2 цієї норми Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції означає, що конституційний статус Верховного Суду України не передбачає наділення його законодавцем повноваженнями суду касаційної інстанції щодо рішень вищих спеціалізованих судів, які реалізують повноваження касаційної інстанції.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що правомірним може бути лише одноразове касаційне оскарження та перегляд рішень судів.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 року у справі № 5020/5-355 залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 року у справі № 5020/5-355 -без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

С у д д і С.Бакуліна
О.Глос