Ухвала ВСУ від 19.01.2011р.

У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2011 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Балюка М.І., Романюка Я.М.,
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Фортуна - Дарниця», товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна плюс ЛТД», треті особи - Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, приватний нотаріус ОСОБА_8, про стягнення суми, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 липня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Фортуна-Дарниця», товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна плюс ЛТД», треті особи - Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, приватний нотаріус ОСОБА_8, про стягнення суми. Позивач зазначав, що в травні 2007 року уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «АТП Фортуна-Дарниця» договір купівлі-продажу, за яким продав належну йому, позивачу, частку у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Фортуна-Дарниця» у розмірі 20 %. Посилаючись на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «АТП Фортуна-Дарниця» оплату за придбану за договором частку статутного фонду в обумовлений договором строк на здійснено, позивач просив стягнути з останнього 1 037 900 грн. покупної суми за договором та 236 177 грн. 41 коп. пені.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 липня 2010 року, провадження у справі закрито.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати постановлені ухвали і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що у справі виник спір з корпоративних відносин між ОСОБА_6, який був учасником товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Фортуна-Дарниця», та самим товариством, відтак, він підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.
Однак з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення апеляційним судом оскаржуваної ухвали) суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Судом установлено, що у справі виник спір з приводу виконання договору купівлі-продажу, об'єктом якого є частка статутного фонду господарського товариства.
Сторонами договору та сторонами по справі є фізична та юридичні особи. Відтак, спір виник з цивільних правовідносин, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Той факт, що продавцем за договором є учасник господарського товариства, а покупцем саме господарське товариство правового значення не має, оскільки згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України в порядку господарського судочинства розглядаються спори між господарським товариством та його учасником, у тому числі учасником, який вибув, що виникають з корпоративних відносин, а під корпоративними відносинами на підставі ст. 167 ГК України маються на увазі відносини, що виникли, змінилися або припинилися, щодо корпоративних прав - права особи, частка якої визначається у статутному фонді господарського товариства, що включає правомочності на участь цієї особи в управлінні господарським товариством, отримання певної частки прибутку (дивідендів) товариства та активів у разі його ліквідації, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до ч. 1 ст. 338 ЦПК України є підставою для її скасування і направлення справи для продовження її розгляду.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 336, ч. 1 ст. 338, п. 7 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 липня 2010 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: М.І. Балюк
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін