Лист ДПА Українни від 30.01.2009р. № 36/4/17-0713

Щодо першого питання

Оподаткування доходів, одержуваних громадянами, регулюється Законом України від 22 травня 2003 року № 889 ( 889-15 ) "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон). 
Згідно із пунктом 1.2 статті 1 Закону ( 889-15 ) дохід визначено як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду як на території України, так і за її межами (п. 1.2 ст. 1 Закону ( 889-15 )). 
Інші ніж визначені Законом ( 889-15 ) терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Законові у частині визначення термінів (п. 1.21 ст. 1 Закону ( 889-15 )).
Згідно із Законом України від 28 грудня 1994 року № 334 ( 334/94-ВР ) "Про оподаткування прибутку підприємств", інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Господарські операції з включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду юридичної особи прирівнюються до придбання нею основних фондів (пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 цього Закону ( 334/94-ВР )).
Згідно із статтею 12 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576 ( 1576-12 ) "Про господарські товариства" товариство є власником майна, зокрема переданого йому засновниками і учасниками у власність.
Відповідно до ст. ст. 715 та 716 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності майна (як нерухомого, так і рухомого), є з її боку відчуженням такого майна.
Оподаткування доходів, одержаних від продажу (обміну) нерухомого майна, регламентується ст. 11 Закону ( 889-15 ), а продажу (обміну) рухомого майна - статтею 12 Закону ( 889-15 ).
При цьому відповідно до пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону ( 889-15 ) не підлягає оподаткуванню сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність у процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним згідно із законом, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації відповідно до норм законодавства.

Щодо другого та третього питань

Дохід платника податку від продажу протягом звітного податкового року об'єкта рухомого майна оподатковується відповідно до ст. 12 Закону ( 889-15 ) за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону ( 889-15 ).
Як виняток із пункту 12.1 цієї статті - при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою у розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного із. зазначених об'єктів, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону ( 889-15 ).
Якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу. Тобто, податковий агент має нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з суми одержаного платником податку доходу від продажу.
Також податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 цього Закону ( 889-15 ), є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.
Для оформлення договору платник податку зобов'язаний здійснити дії щодо сплати податку з доходу від операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, а нотаріус - дії щодо подання інформації податковому органу в порядку, передбаченому пунктом 11.3 статті 11 цього Закону ( 889-15 ).
Для цілей цього Закону ( 889-15 ) обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку (п. 18.2 ст. 18 Закону ( 889-15 )).
Також повідомляємо, що відповідно до пп. 4.2.9 "є" п. 4.2 ст. 4 Закону ( 889-15 ) вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), вважаються додатковим благом платника податку - їх одержувача, який він має відобразити в річній податковій декларації та сплатити з нього податок за ставкою, визначеною у п. 71 ст. 7 Закону ( 889-15 ).

<...>
 
Заступник Голови С.Лекарь